Із понад 1500 іноземних компаній, які володіють або володіли активами в Росії, лише 304 остаточно завершили свій вихід. Потенційна вартість угод 300 компаній може сягати $25 млрд. Утім, навіть ці суми далекі від ринкових. 

До таких висновків дійшли експерти KSE Institute у межах проєкту “Самосанкції / LeaveRussia”  та нещодавньому дослідженні “Аналіз виходу іноземного бізнесу з Росії”. 

Окрім тих, хто завершив угоди, ще 320 фірм намагаються піти з Росії, публічно заявивши про свої наміри або призупинивши операції. Найбільші компанії, які повністю вийшли, згенерували $82 млрд доходу, водночас ті, що перебувають у процесі виходу, – $65 млрд. 

За розрахунками Київської школи економіки, оціночна вартість “виходів” коливається від $16,7 млрд до $21 млрд. Ба більше, зважаючи на нерозкриті угоди, може потенційно наближатися до $25 млрд (що говорить про продажі з суттєвим дисконтом).

Проте це тільки посилює тезу про невідповідність цін ринковим. Наприклад, низка компаній (Heineken, Nissan, OBI Group, Renault, Tetra Pak) були продані за 1 євро. В той же час інші, такі як Carlsberg Group та Danone, були фактично націоналізовані російською владою. 

Серед найбільших угод: продаж  російського бізнесу оголошень Avito ($2,4 млрд), яким володіла нідерландська інвестиційна група Prosus, а також продаж своєї частки (40% або $1,8 млрд) компанією Eni в арктичному газовому проєкті “Роснефти”.

Із 386 юридичних осіб, які належали майже трьом сотням західних компаній, 25% були придбані фізичними, майже половина – місцевим топ-менеджментом. Більшість покупців (94%) були з Росії, інші – з Китаю, Туреччини та ОАЕ.

Примітно, що деякі компанії відправили до Росії товарів на суму $3,6 млрд безпосередньо перед виходом і на $0,4 млрд після нього. Непрямі поставки ж становили $2,5 млрд і $1,4 млрд відповідно. Зокрема, йдеться про L’Occitane, французького виробника косметичних засобів, який після свого виходу продовжував торгівлю через посередників. 

Низка інших, попри свої обіцянки та запевнення, також не поспішають або не поспішали повністю обривати зв’язки з РФ: Technip Energies (продовжує робити значний внесок у підсанкційний проєкт “Арктик СПГ-2”, пов’язаний з виробництвом скрапленого газу), Baker Hughes (відвантажувала нафтогазове бурове обладнання в Росію після оголошення про вихід) тощо. 

Загалом станом на 17 грудня 2023 року 304 (8,3% від загального числа записів в базі KSE або 23,6% від компаній, які отримували дохід в Росії в 2022 році) міжнародні компанії повністю припинили діяльність у РФ. Також 1232 (33,7% від загального числа) – згорнули операції та заявили про намір покинути країну-агресорку.

Водночас 1573 (43% від загального числа) компанії з тих, що потрапили до моніторингу KSE Institute, поки що не збираються покидати російський ринок, працюючи без будь-яких змін. Ще 547 (15% від загального числа) – призупинили нові інвестиції та продовжують вичікувати.