Вакцинація не врятує Україну від поширення COVID-19 у 2021 році, це лише один із багатьох інструментів — аналіз KSE

26 листопада 2020

Україна перетнула позначку середньоєвропейської захворюваності і продовжує тренд на зростання. Це відповідає моделюванню Київської школи економіки, представлені в презентації «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19».  

 

Темп захворюваності на COVID-19 в Україні найвищий у Європі  

 

Цього тижня (19-26 листопада 2020 року) Україна перетнула позначку середньоєвропейської захворюваності і продовжує тренд на зростання. Загалом всі країни Європи стабілізувалися та змогли переломити тренд росту захворюваності. Імовірно, це стало можливим завдяки введенню локдаунів та/або комплексних обмежень. 

У той же час в Україні росте захворюваність на COVID-19. Ми і далі тримаємося в п’ятірці європейських країн з найбільш критичною ситуацією. 

«В Україні стрімко зростає кількість нових випадків COVID-19. Ми залишаємося другими за цим показником після Польщі, що уже майже місяць у найбільш критичній ситуації. За обсягом тестування ми й далі — найгірші у Європі», — підкреслює Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, заступник міністра охорони здоров’я України у 2016-2019 роках. 

 

Європа не послаблює карантинні обмеження 

 

Незважаючи на відносно стабільну ситуацію в європейському регіоні, жодна країна істотно не послаблює карантинні обмеження. Навіть Швеція, яка довгий час йшла шляхом формування колективного імунітету, посилила обмеження через спалах захворюваності. Тепер посиленні заходи діють по всій території країни: обмеження публічних зібрань до 8 людей та на продаж алкоголь в ресторанах та барах після 22:00.

Великобританія попри стабілізацію ситуації загалом по країні посилює обмеження до найвищого рівня у Шотландії. Данія продовжує обмеження на масові зібрання ще на 3 тижні. 

Цими дня європейські країни шукають оптимальні обмеження на зимові свята. Уряди країн Європи опинилися у ситуації, коли мусять не допустити третьої хвилі через послаблення карантину протягом зимових свят і врахувати соціальну напругу, ухвалюючи рішення про умови обмежень в кінці грудня і на початку січня. Поки мова йде про такі плани: Франція, Італія та Чехія планують відкрити магазини; Чехія та Іспанія розглядають варіант масового тестування, щоб люди могли безпечно збиратися на свята; Великобританія планує зняти обмеження на кілька святкових днів. Німеччина, Ірландія та Нідерланди — планують посилити карантин та обмежити масові гуляння.   

Остаточні рішення європейські уряди будуть ухвалювати протягом найближчих тижнів. 

 

Україна має тестувати на COVID-19 у 6 разів більше 

 

Система тестування в Україні не контролює захворюваність в країні. Щоб взяти ситуацію під контроль, при 12 500 нових випадків на добу слід проводити 250 000 ПЛР-тестів щодня. Нинішній рівень тестування — в середньому 40 000 ПЛР-тестів на добу — достатній для контролю ситуації, коли ми мали 2 000 нових випадків на день. 

Коефіцієнт виявлення нових випадків дуже високий — 33%. ВООЗ рекомендує притримуватися рівня у 5% для контролю за ситуацією. Жодна з областей в Україні не відповідає цьому рівню. 

На сьогодні всього чотири області в зоні помірного спалаху: Харківська, Вінницька, Кіровоградська та Луганська області. Ситуація у більшості регіонів незмінна — майже всі області України у зоні неконтрольованого спалаху. 

Понад чверть лікарень першої хвилі залишаються критично заповненими хворими на COVID-19 — 139 лікарня. У 83 медзакладах всі ліжка, відведені під пацієнтів з COVID-19, заповнені. Ще  92 лікарні — сильно перенавантажені. Трохи більше половини лікарень — у зоні відносної безпеки. 

«На перший погляд ситуація з COVID-ліжками в Україні стабілізується. Але це відбувається не через те, що хворих на COVID-19 стає менше, а через постійне додавання ліжок. За минулий тиждень додано ще 2 993 COVID-ліжка. Місцева влада керується стратегією постійного “доливання” ліжок. Але ми всі добре розуміємо — що цей ресурс вичерпний. Також ми не можемо оцінити, чи забезпечені ці ліжка киснем, у публічному доступі відсутня ця інформація», —  додає Павло Ковтонюк. 

 

Україна рухається між двома найгіршими сценаріями розповсюдження ковіду   

 

Минулого тижня Київська школа економіки представила новий прогноз щодо можливих смертей за трьома сценаріями. «Зелений сценарій» передбачає, що смертність внаслідок COVID-19 на кінець 2020 року складе до 17 000 осіб. Нагадаємо, що цей сценарій справедливий при умові, якщо будуть введені комплексні карантинні обмеження. І на нашу думку, на сьогодні він є малоймовірним. 

За «жовтим сценарієм» померти може до 26 000 жителів України на кінець року. Умова сценарію — карантин вихідного дня вплинув на поширення вірусу. 

Моделювання «чорного сценарію» передбачає, що карантин вихідного дня не матиме суттєвого впливу на ситуацію із поширенням SARS-CoV-2 в Україні. За нам до кінця року внаслідок коронавірусної хвороби може померти до 33 000 людей. 

Поки залишається імовірним будь-який з трьох можливих сценарії щодо смертності внаслідок COVID-19 в умовах так званого карантину вихідного дня. За рівнем захворюваності, країна наразі рухається між жовтим і чорним сценаріями. 

 

6 місяці триватиме вакцинація однієї групи ризику за ідеальних умов  

 

Неможливо швидко провести масову вакцинацію населення країни від SARS-CoV-2. Такого висновку дійшли аналітику Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, змоделювавши ідеальний сценарій вакцинації. 

Наприклад, в Україні орієнтовно 13,5 млн людей старше 55 років, які є в групі ризику із COVID-19. Їх треба вакцинувати у першу чергу. Ми підрахували, що навіть в ідеальному світі, коли всі 6 580 амбулаторій сімейної медицини, законтрактовані Національною службою здоров’я, щоденно вакцинуватимуть постійний потік пацієнтів по 8 годин на день без перерв і вихідних, це триватиме 6 місяців. Це всього 36% населення, що навіть не гарантує встановлення колективного імунітету. 

У реальному світі забезпечити таку ефективність практично нереально. А для розгортання додаткових пунктів вакцинації, щоб збільшити пропускну спроможність, необхідні додаткові медичні кадри.

 

Рекомендації Київської школи економіки

 

Україна рухається в сторону країн з найбільш складною ситуацією з поширенням COVID-19. Карантин вихідного дня, найбільш імовірно, не дасть очікуваного ефекту на поширення коронавірусу. Він лише відкладе дату запровадження більш жорсткого локдауну. Аналіз практики європейських країн та епідемічної ситуації в Україні свідчить: національні обмеження (локдаун) повинні бути запроваджені уже сьогодні. На термін — один місяць. Через місяць області можуть перейти до моделі адаптивного карантину, за умови, що вони повернуть контроль над поширенням. 

Про це буде свідчити досягнення усіх індикаторів з цього переліку:

  • Рівень захворюваності на 100 тисяч населення за останні 14 днів — 150 або менше. Рівень захворюваності в 150 осіб на 100 тисяч населення відповідає 4 000 випадків на добу в цілому по країні.
  • Обсяг тестування на 100 тисяч населення за останній тиждень — 1 500 або більше. Обсяг тестування в 1 500 осіб на 100 тисяч населення відповідає 80 000 тестувань на добу в цілому по країні.
  • Заповненість ліжкомісць пацієнтами з COVID-19 або підозрою на COVID-19 для кожного типу ліжок — усі ліжка, ліжка з підведеним киснем, ліжка у відділеннях інтенсивної терапії — 50% або менше.
  • Показник динаміки зростання захворюваності за останні 14 днів відносно передостанніх 14 днів — 0% або менше.  

Слід готувати кампанію масової вакцинації навесні 2021. Навіть якщо Україна отримає достатню кількість вакцин від SARS-CoV-2 уже навесні, ефекту може не бути без масової вакцинації населення з груп ризику у короткі терміни. Без такої організованої кампанії імунізація навіть основних груп ризику може затягнутися на півроку і більше — без значного ефекту на поширення коронавірусу.

 

Запис презентації «Аналізу поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19»  

Презентація «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19» від 30.10.2020  

Методологія «Аналізу поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19»