У грудні депутати ухвалили зміни до Закону про держбюджет на 2021 рік, вчергове збільшивши план доходів і видатків бюджету – цього разу на 32 млрд грн за загальним фондом та на 26,9 млрд грн – за спеціальним. Таким чином, Уряд та депутати вирішили витрачати понадпланові доходи замість зниження дефіциту держбюджету, хоча існує критична ситуація з виконанням плану запозичень. Це створює ризик глибокої кризи ліквідності Уряду в грудні – з туманними перспективами її подолання.

Про це під час онлайн-презентації щомісячного аналітичного продукту «Бюджетний барометр» розповіла керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак.

За її словами, формально підстави для оптимізму народних депутатів зі збільшення доходів є: з початку поточного року Уряд постійно перевиконує план доходів. Сумарний обсяг перевиконання плану на кінець листопада становив 41,6 млрд грн за загальним фондом держбюджету.

Але для фінансування всіх запланованих видатків, одночасно Урядові потрібно виконувати план запозичень. За річним бюджетним планом видатки на загальну суму 220 млрд грн за загальним фондом держбюджету у 2021 році фактично мають бути профінансовані за рахунок надходжень від приватизації та запозичень. Але при плані запозичити до загального фонду держбюджету за січень-листопад 612 млрд грн фактично Уряд зміг запозичити лише три чверті цієї суми, а саме 457 млрд грн. Тож нестача «чистих» запозичень для фінансування дефіциту бюджету становить 139,4 млрд грн. 

Дарина Марчак наголосила, що у грудні така нестача буде критичною. До внесення змін до закону про держбюджет 2 грудня Уряду потрібно було б профінансувати 189,5 млрд грн видатків. Частину цих видатків Мінфін міг би профінансувати саме за рахунок перевиконання плану доходів, і це зменшило б його потребу в запозиченнях.

З новими змінами до бюджету йдеться вже про 223,9 млрд грн видатків лише за загальним фондом держбюджету, які потрібно профінансувати у грудні. Для порівняння, в листопаді профінансовано 126,3 млрд грн (за загальним фондом). Якщо забрати з цієї суми економію на обслуговуванні держборгу та традиційне невиконання планових видатків розпорядниками на 2-3% видаткової частини бюджету, за розрахунками Київської школи економіки, Урядові потрібно профінансувати у грудні видатків на близько 186 млрд грн.

Лише 80-84 млрд грн, тобто менше половини цієї суми, Уряд зможе профінансувати за рахунок надходжень до бюджету. Решту, тобто 100-106 млрд грн, треба буде запозичити.

Однак, відзначає експертка, на тлі новин про посилення військових загроз з боку Росії, інвестори бояться вкладати кошти в українські боргові інструменти. Ситуація на зовнішніх ринках наразі також несприятлива для здійснення запозичень, зокрема через нещодавнє зростання ставок за “безризиковими” паперами (облігаціями США). Відтак нестача боргового фінансування є ключовим ризиком для покриття видатків бюджету.

За оцінками KSE, високий ризик недофінансування видатків на суму близько 25-30 млрд грн (понад ті видатки, на яких можна «традиційно» зекономити через затримки у виконанні процедурних питань з боку розпорядників коштів).

Ознайомитись із «Бюджетним барометром» за жовтень можна за посиланням.

Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління створено Київською школою економіки за підтримки Швеції.