Ріст економіки виявився нижчим минулорічних прогнозів KSE, повідомив керівник Центру макроекономічного моделювання KSE Institute Ігор Дейсан під час макробрифінгу “Три економічні сценарії для України, інфляція та ВВП у 2021”. Серед причин повільних темпів зростання – нові хвилі пандемії та енергетична криза у світі.

“Українська економіка за рік зросла на 3,3% за оцінками KSE Institute на основі оперативної оцінки Держстату щодо ВВП у четвертому кварталі 2021 року. За даними ДССУ, в останньому кварталі реальний ВВП зріс на 5,9% у річному вимірі”, – зазначив керівник Центру макроекономічного моделювання KSE Institute Ігор Дейсан.

Разом з тим зростання ВВП на одну особу населення склало 4,2%. Вищу динаміку росту за цим показником Дейсан пояснює зниженням чисельності та відтоком населення.

Вагомим фактором зростання економіки було приватне споживання, яке підтримувалося зростанням доходів населення. У середньому за 2021 рік номінальна заробітна плата зросла на 21% – такі темпи випереджали середньорічну інфляцію на рівні 9,4%. 

Реальна купівельна спроможність населення росла, однак додатковий внутрішній попит значним чином задовольнявся імпортом. 

Фактор, який гальмував розвиток ВВП – це низький інвестиційний попит. В цілому за три квартали 2021 року інвестиції зросли на 8% у річному вимірі, однак залишалися на 17% нижчими, ніж за відповідний період докризового 2019 року. Таким чином, Україна нарощує інвестиції повільно порівняно з іншими країнами. Серед причин тут відіграють роль фактор невизначеності та певний інформаційний фон. “За такого непередбачуваного майбутнього бізнес не схильний освоювати інвестиції”, – наголошує експерт.

Відновлення в основних секторах економіки

• Роздрібний товарообіг, який є індикатором споживчого попиту, зріс майже на 11% за рік. Однак із середини 2021 року зростання дещо втратило імпульс і відновилося лише наприкінці року. Показник товарообігу тепер гірше описував динаміку загального споживчого попиту населення, яке відновило поїздки за кордон (зокрема, туристичні поїздки з ціллю відпочинку), а отже відбувся  певний перерозподіл витрат на зовнішні напрямки, не охоплені показником роздрібної торгівлі.
• Зростання пасажирообігу за рік становило 27%, що пов’язано насамперед з низькою базою порівняння. В цілому пасажирообіг залишається все ще на 35-40% менше докризового рівня. Частина працівників продовжує працювати віддалено, крім того, частина населення зберігає обережність з метою мінімізації контактів.  
• Будівництво ще на початку року сповільнилося, що пов’язано зі зниженням темпів програми “Великого будівництва”. Але в подальшому Уряду вдалося акумулювати кошти та суттєво наростити темпи ремонту та будівництва доріг. Як результат, за підсумком 2021 року ріст у цілому в секторі будівництва склав 5,1%.

У житловому будівництві з середини 2020 року спостерігалася тенденція до зростання. Однак наприкінці 2021 року цей тренд спинився. Серед причин – девальвація гривні та складний інформаційний фон.

• Найслабші показники демонструє промисловість. За підсумками року зростання становило 1,1%, що зокрема пов’язано з недокапіталізацією. На промисловість негативно вплинуло падіння харчової галузі на 7% у річному вимірі, що спричинено низьким врожаєм 2020 року. 
• У тваринництві спостерігається криза – триває зниження поголів’я тварин, за винятком птиці.

“Відновлення економіки в цілому відбувалося, однак негативним явищем є слабкий розвиток промисловості. Натомість, споживчий попит і аграрний сектор стали локомотивами відновлення. Якщо говорити за галузь рослинництва, то за нашими оцінками вона зробила близько 1,4% внеску у зростання ВВП”, – резюмував Ігор Дейсан.

Разом з тим, викладачка KSE, керівниця проєкту iMoRe Тетяна Тищук підкреслила, що у 4 кварталі 2021 економіка України повернулася до “докризового рівня”, а саме 4 кварталу 2019 року.

“Під час попередньої кризи 2007-2009 Україна була у значно більш драматичному становищі, ніж більшість високорозвинених країн. Аналогічно наші результати за відновленням тоді також були істотно гірші. 

Однак, переживши три світові кризи, ми виявили, що економіка України стала більш стійкою, а темпи її відновлення відповідають середнім показникам ЄС”, – наголосила вона. 

Як додала Тетяна Тищук, питання зовнішньої стійкості для України не втрачає своєї актуальності, тож і ризики дестабілізації в економіці присутні майже постійно. Водночас, зараз країна має вдвічі більше міжнародних резервів, ніж у кризовому 2014 році – а саме 30 млрд дол.

Крім того, Україна вже фактично не залежить від експорту до Росії та активно експортує, наприклад, продукти харчування в Китай, Індію, Польщу, Азербайджан, Румунію та Туреччину. Експорт до РФ наразі складає лише 5%.

Зростання рівня інфляції

На кінець 2021 року споживча інфляція становила 10% у річному вимірі. У січні 2022 року сезонно скоригована інфляція за місяць склала близько 1%, тоді як кілька місяців до цього її значення було в межах 0,6-0,7%. 

Так, за словами Ігоря Дейсана, у січні дорожчав широкий перелік товарів та послуг, зокрема, спостерігалася суттєва інфляція овочів, а також палива та мастил. Лідером здорожчання у річному вимірі стала соняшникова олія (на 34%). 

“За базового сценарію очікуємо, що інфляція за підсумком 2021 сповільниться до 8%. Однак зберігаються високі ризики через подорожчання енергоносіїв”, – наголосив аналітик.

“Святковий індекс цін” до Дня закоханих

Як розповіла Тетяна Тищук, для інтерпретації певних тенденцій в економіці на основі щоденного досвіду людей, аналітики часто створюють “спрощені індекси”, наприклад, індекс Біг Мака. KSE Institute розробив індекс цін на страви, які люди готують на свята. Цього разу для обрахунку аналітики обрали святкове меню до Дня закоханих, розроблене відомим шеф-кухарем Євгеном Клопотенком. До меню увійшли основна страва та десерт – Курка Cordon Bleu та Груша у вині з ожиною (https://klopotenko.com/uk/).

“У нашому святковому меню присутні більшість компонентів, що і в індексі інфляції – це м’ясо, м’ясопродукти, яйця, сир, фрукти, алкогольні напої. Ми розрахували вартість цього умовного кошику на основі поточних цін в інтернет-магазинах і прослідкували динаміку у попередні роки на основі тих індексів, які рахує Держстат по кожній товарній групі. За останні 5 років така романтична вечеря для закоханих подорожчала на 30%, а порівняно з минулим обійдеться дорожче на 8,5%”, – розповіла аналітикиня.

Таким чином, вечеря для 14 лютого здорожчала менше, ніж стандартний продовольчий набір для українців. Стандартний набір за рік зріс у ціні на 14%, головним чином через значне зростання ціни на олію, овочі, цукор, масло, м’ясо молоко. Натомість у меню, яке взяли за основу аналітики KSE, є багато фруктів, які за рік навпаки – подешевшали.

Ознайомитися із Оглядом економічної активності Центру макроекономічного моделювання можна за посиланням.

Ознайомитися із Місячним Оглядом інфляції Центру макроекономічного моделювання можна за посиланням.