- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- Цифрові інструменти для відновлення України. Як забезпечити прозоре і розумне управління відбудовою?
В п’ятницю, 28 жовтня, в Київській школі економіки (Kyiv School of Economics, KSE) відбулася конференція “Цифрові інструменти для відновлення України”. Представники громадськості, влади, бізнесу та міжнародних організацій обговорили формування єдиного бачення відбудови та підходи до її цифровізації.
Учасники конференції зазначили важливість лідерства української держави в питаннях відбудови та посилення спроможності державних інститутів і продовження реформ. Обсяги відбудови України є безпрецедентними, проте важливо засвоїти уроки відбудови інших країн, зокрема, в питаннях швидкості реалізації проєктів, горизонту планування, запобігання корупції та активного залучення громадськості та місцевої влади.
Всі учасники відбудови — як в Україні, так і за кордоном — мають об’єднати зусилля задля реалізації масштабних змін на основі взаємної довіри, прозорості та підзвітності. Саме тому важливим є використання електронних інструментів та систем, розкриття та використання відкритих даних. Саме ці принципи закладені в Електронну систему управління відбудовою, концепцію якої презентувала Коаліція RISE Ukraine. Система побудована за принципом “парасольки” і об’єднує як електронні платформи, які вже успішно функціонують (Prozorro, e-road, новостворений Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна тощо), так і нові модулі, розробка яких здійснюється у співпраці з органами влади.
Представники міжнародних партнерів запевнили в готовності підтримати амбітний план відновлення і модернізації України і наголосили на важливості чіткої координації міжнародної допомоги з боку України, а також побудови довіри між усіма учасниками процесу. Позаяк використання цифрових інструментів та відкритих даних, залучення громадянського суспільства є критично важливим для успіху відбудови.
В рамках заходу було презентоване дослідження KSE щодо підходів до відбудови України, підготовлене за сприяння GIZ. Дослідження охоплює 144 світові випадки відновлення після катастроф за останні 10 років. Цей досвід містить чимало уроків, важливих для відновлення України. Зокрема, як зазначила очільниця KSE Institute Наталія Шаповал, можна виділити чотири ключові причини невдалих спроб відбудови. Перша — це провал в експорті експертизи, друга — короткий горизонт планування, третя — незахищеність від військових та кримінальних ризиків, четверта — корупція низів і ТОП-рівня.
Окремим великим викликом світових відбудов є корупція. “Вона виникає не тільки на топ-рівнях, чи в низових ініціативах, а й серед великої кількості організацій, які імплементують ці проєкти”, – зазначила Наталія Шаповал. За її словами, інфраструктура відновлення має використовувати всі кращі інструменти запобігання корупції на всіх рівнях. Антикорупційні реформи – досі актуальне питання для України, тому в Україні мають бути спеціалісти в уряді на високооплачуваних посадах.
Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів KSE, спираючись на дослідження KSE та досвід світових кейсів відновлення країн, сформулював 5 ключових принципів успішної відбудови:
• Відбудовою мають займатися державні органи тієї країни, де вона відбувається, це допомагає створювати сталі інституції всередині держави;
• Відновлення держави має базуватися на відбудові економіки, щоб створювати робочі місця та наповнювати бюджети коштами, закладаючі фундамент для подальшого зростання;
• Проєкти відновлення мають відбуватися швидко та починатися якомога раніше. У випадку України – вже під час війни;
• Залучення місцевої влади та громадськості відіграють вирішальну роль в ефективності відбудови та сталості позитивних змін;
• Використання цифрових інструментів дозволяє боротися з корупцією та ефективніше використовувати ресурси.
Цифрові рішення мають бути спрямовані на створення інтегрованої цифрової платформи із поєднанням існуючих цифрових реєстрів, яка дозволяє відслідковувати грошові потоки “від донора до будівництва” за принципом “всі бачать все”. При цьому найбільш доцільним є впровадження модульного принципу розгортання цифрових систем, який дозволятиме інтегрувати різні ініціативи з відновлення та прозорого державного управління на єдиній цифровій платформі та сприятиме більш швидкому розгортанню платформи за рахунок паралельної реалізації різних модулів та проєктів.
Під час відновлення України важливо ефективно використовувати всі наявні ресурси, незалежно від джерел їх надходження – як внутрішні державні, так і від зовнішніх партнерів. Тому важливо впроваджувати цифрові інструменти у процесах від надходження до розподілу та використання всіх видів ресурсів, у тому числі зовнішньої допомоги партнерів, управлінні державною власністю України, розподілі ресурсів державної та приватної власності (продаж, аукціони, оренда тощо). Цифрові інструменти дозволяють боротися з корупцією та зловживаннями, запобігають ризикам неефективного використання ресурсів.
Максим Нефьодов, співкерівник проєкту KSE Institute “Росія заплатить” (Damaged.in.ua), розповів про сучасні методи оцінки руйнувань та пошкоджень. Він зазначив, що головне завдання створення Реєстру пошкодженого і зруйнованого майна — максимально точно оцінити, які саме об’єкти були зруйновані, і як їх правильно замістити. “Разом з численними партнерами, ми займаємося аналізом супутникових знімків і знімків з дронів. Це величезний обсяг даних, які треба правильно опрацювати. Результат цієї роботи — інформація, яка може бути використана не тільки в Реєстрі пошкоджень, а й в усіх інших модулях системи Електронної системи управління відбудовою”, — підкреслив він.
Результатом цієї роботи стануть інтерактивні карти з великою деталізацією, на яких можна буде побачити кожний зруйнований будинок. “Будь-який успішний проєкт починається з даних. Після цього можна переходити до більше глибокого аналізу. Власне, наше завдання — ці дані забезпечити”, — додав Макс Нефьодов.
Віктор Нестуля, Оpen Contracting Partnership, RISE Україна, зазначив, що Електронна система управління відбудовою має створюватись за принципом “парасольки”. “Важливо одразу будувати дворівневу транзакційну систему, щоб дані всіх інтегрованих в неї модулів збирались і стали доступні в єдиному консолідованому центрі збору даних, такому собі “єдиному вікні”. Крізь це “єдине вікно” можна буде побачити, що відбувається з відбудовою як на державному рівні, так і на регіональному та місцевому рівнях”, — розповів він.
За словами Віктора Нестулі, якість та кількість проєктів відбудови є величезним викликом. Не у всіх замовників відбудови наразі є спроможність забезпечити якісне супроводження проєктів, особливо в тих регіонах України, що найбільше постраждали від військової агресії. Транзакційна система управління відбудовою допоможе цю спроможність підсилити, адже буде супроводжувати користувача та підказувати йому, що саме він має зробити на кожному конкретному етапі життєвого циклу проєкту.
Відбудова – це проєкт на десять років, а не на рік чи два, підкреслив Віктор Нестуля. Масштаби відновлення і модернізації є безпрецедентними. “Саме тому має бути забезпечена транзакційність системи, вона має працювати не тільки на звітність, але й на покращення якості всіх цих проєктів”, — додав він.
Віктор Нестуля нагадав, що Коаліція RISE Ukraine вже працює над розробкою і впровадженням Електронної системи управління відбудовою. “Ми вже розробляємо спільні рішення з міністерствами і Офісом Президента. Сподіваємося, що разом ми прийдемо до консолідованого бачення”, — зазначив він.
Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, розповів про концепцію Коаліції RISE Україна щодо Електронної системи управління відбудовою. Він підкреслив, що відбудова є складним процесом, який включає тисячі окремих проєктів. “Чи можна управляти ними на папері — ні, не можна. Чи можна управляти ними без корупції — якщо не буде відкритого доступу до даних — ні. Тому наше завдання — поєднати багато цифрових інструментів в одній екосистемі, в якій усі бачать все. Для цього необхідна допомога громадськості”, — зазначив Олексій Дорогань.
Він впевнений, що Електронна система управління відбудовою не має бути просто системою звітування. Власне, весь процес відбудови має відбуватися всередині цієї системи. Вона має працювати транзакційно і покривати всі етапи процесу відбудови: починаючи з реєстру пошкодженого і зруйнованого майна, створення і затвердження проєктів, фінансування, закупівель і до реалізації і оцінки результатів, звітування тощо.
Вкрай важливо, щоб, незалежно від джерела фінансування кожного окремого проєкту (це може бути державний або місцевий бюджет, міжнародний грант або приватна інвестиція), всі проєкти мали бути внесені до єдиного реєстру, оцінені і затверджені, і кожен має пройти повний цикл в Електронній системі управління відбудовою.
Оскільки проєктів буде багато, десятки тисяч, важливо створити певний банк проєктів, тобто шаблонів, які допоможуть замовникам відбудови швидко складати власні проєкти та кошториси на основі вже існуючих модулів.
Христина Зелінська, проєктний менеджер Міністерства розвитку громад та територій України, зазначила, що в питаннях управління відбудовою важливо буде визначати масштаб кожного об’єкту, доступність до нього, наявність клієнтського попиту тощо.
“Ми маємо інвестувати у відновлення та розвиток громад, але робити це розумно і скоординовано. Перш за все застосовувати збалансованість у фінансуванні об’єктів житлової та муніципальної інфраструктури, — підкреслила вона, — Не менш важливо після воєнного стану поступово відкривати публічну інформацію про процеси відновлення. Оскільки міжнародні партнери та платники податків, коштом яких це відновлення проходитиме, мають розуміти цей процес”.
Олександра Азархіна, заступниця Міністра інфраструктури України, зазначила, що з перших днів війни держава фіксує усі пошкодження інфраструктури — і саме ці дані будуть основою для системного запуску процесу відбудови після перемоги.
“Все починається з верифікованих та доступних даних. Коли почалося вторгнення, ми почали все рахувати. Одразу було прийнято рішення Уряду створити Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна – саме він уможливлює усі подальші кроки, зокрема щодо відшкодування чи подальшого планування відбудови”, — розповіла вона.
Ми майже щодня проводимо зустрічі з міжнародними партнерами. Вони, як і ми, максимально зацікавлені в побудові в Україні сучасної системи цифрового управління. Це власне те, над чим ми працюємо разом з коаліцією Rise Ukraine, яка вже отримала підтримку від Уряду Великої Британії на розробку першої черги цієї системи”, — додала Олександра Азархіна.
Олександра Азархіна наголосила на тому, що важливо залишатися реалістами. Лише з розумінням масштабів руйнації, усіх можливих ризиків, темпів, які необхідні для відбудови — лише тоді варто приймати усі наступні рішення. Цифрові інструменти у цих процесах — безальтернативні. Це єдина гарантія прозорості процесів та максимальної ефективності використання коштів, як для українських, так і іноземних платників податків, інвесторів та донорів.
Звісно, під час війни вимоги до розкриття даних є іншими. Деякі дані розкривати просто небезпечно, адже від них залежить обороноздатність нашої держави. Але визначити, які саме дані мають бути приховані з міркувань безпеки — це завдання для експертів, зокрема аудиторів USAID.
Заступниця Міністра економіки України Надія Бігун зазначила, що процес відновлення має кілька важливих складових, зокрема, етап управління потребами, тендерний процес, контракт менеджмент.
Щодо тендерного процесу, України зробила якісно своє “домашнє завдання”. Побудована і успішно працює електронна система закупівель Prozorro. Розроблені нові процедури для закупівель в умовах воєнного часу, що говорить про те, що система закупівель готова адаптуватись до роботи в нових обставинах, в тому числі до потреб міжнародних партнерів в питаннях процедури вибору постачальників тощо.
Щодо етапу управління потребами, Україна могла б застосувати прогресивні підходи, які вже існують в цивілізованому світі. Нам треба шукати спосіб зробити роботу закупівельників максимально простою. “Наше завдання — зменшити адміністративне навантаження на учасників процесу, а також активно залучати український бізнес до відбудови”, — підкреслила Надія Бігун.
Фарід Сафаров, заступник Міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів, що життя енергетичної галузі України за цей рік поділилося на три етапи: до 24 лютого, з 24 лютого і після 10 жовтня. “Розуміючи, що зазнають поразки на передовій, з 10 жовтня росіяни почали масовано обстрілювати цивільну енергетичну інфраструктуру. Вони намагаються нанести максимальної шкоди різним ланкам енергопостачання і залякати наших громадян напередодні зими”, — зазначив він.
Міністерство енергетики бере участь в усіх процесах, пов’язаних з відбудовою. “Проводяться зустрічі з потенційними інвесторами, які зацікавлені в проєктах з відбудови української енергетики. Наше бачення – це не відновлення старих енергетичних об’єктів, які були спроєктовані за радянськими зразками, а побудова нової стійкої інфраструктури за найсучаснішими технологіями, які відповідатимуть світовим стандартам енергоефективності та енергозбереження”, — розповів заступник Міністра.
За його словами, Міністерство енергетики вже працює з донорами над проєктами відбудови енергетичної інфраструктури в окремих областях країни за новими стандартами. Водночас, важливим викликом залишається неможливість вести публічні реєстри руйнувань і потреб у відновленні в енергетичному секторі з міркувань безпеки.
Представники міжнародних організацій розповіли про своє бачення принципів та викликів відбудови України. Клавдія Максименко, старший менеджер портфеля проєктів Світового банку в Україні (Klavdiya Maksymenko, Senior Country Officer, World Bank), підкреслила необхідність вивчити уроки попередньої міжнародної співпраці, зокрема, в питаннях технічної допомоги.
За її словами, в минулому уряд України не був повноцінним лідером цього процесу, хоча це є вкрай важливим. Українській держави треба побудувати ефективну систему координації донорської допомоги, і це неможливо зробити на волонтерських засадах, адже ентузіазм рано чи пізно закінчується. “Давайте винайдемо механізм координації цієї підтримки”, — закликала вона.
Седіг Елемін інформаційний керівник UNDP (Sadig Elamin, UNDP Information Management Officer), зазначив, що ключем до успішного відновлення є наявність твердих доказів. “Ми маємо переконатись, що всі зібрані дані системно обробляються і зберігаються. Коли ми зберемо їх всі, то отримаємо загальну картину”, — підкреслив він.
Звісно, частина з цих даних є чутливими, але треба забезпечити максимально можливий доступ до них, вважає Седіг Елемін. Необхідно детально обговорювати всі ініціативи, і єдиний каталог проєктів відбудови значно полегшить цей процес. Це має стати основою відбудови: координація, лідерство уряду та використання цифрових інструментів.
На думку представника UNDP, децентралізація може ускладнити впровадження проєктів відбудови. Седіг Елемін вважає, що пріоритети мають визначатись централізовано, так само як і дизайн процедур, тому “парасольковий” метод має стати основою управління відбудовою в Україні. Всі учасники процесу відбудови мають співпрацювати, а не змагатись, додав він.
Джулда Кіліте, керівниця групи Європейської комісії з підтримки економічних та податкових реформ в Україні (Julda Kielyte, Economic and Fiscal Reforms Team Leader, Support Group for Ukraine, European Commission) зазначила, що довіра і прозорість є вкрай важливими для відбудови. При цьому саме Україна має бути власником процесу відбудови — і не тільки її уряд, а й бізнес та громадянське суспільство.
Децентралізація є ключовою реформою, вважає представниця Єврокомісії. “Я ціную зусилля громадянського суспільства, його ініціативи. Треба об’єднувати зусилля задля спільної мети, адже саме така співпраця дозволила реалізувати такі успішні кейси як Prozorro, — зазначила вона. — Давайте координуватись, не змагатись. План відновлення, презентований в Лугано, є гарною основою для цього”.
Віл’ям Тернер, заступник керівника групи з питань політики та економіки Посольства Великобританії в Україні (William Turner, Deputy Head Political and Economic Team, British Embassy Kyiv), зазначив, що обсяг потреб України є величезним. “Ми говоримо про сотні мільйонів доларів, отже нам потрібна гарна координація, а також довіра, прозорість та прозорість “Важливо отримати максимальну користь від кожного долара та євро задля відновлення України”, — підкреслив він.
Джей Мішель Тотт, керівник групи з питань антикорупції Агентства США з міжнародного розвитку в Україні (Jay Michael Totte, Anti-Corruption and Rule of Law Team Lead, USAID), підкреслив, що USAID вже активно надає підтримку Україні. “Очевидно, ми підтримуємо зусилля України щодо планування і підготовки до відбудови”, — зазначив він.
При цьому USAID спирається на попередній досвід відновлення країн після війни. Важливо, щоб уряд України грав лідерську роль у процесах відбудові. “Це Україна відбудовує Україну задля українців”, — підкреслив Джей Мішель Тотт. При цьому, додав він, громадянське суспільство має бути обов’язковим учасником цього процесу.
Представник USAID також зазначив, що хоч діджиталізація дуже важлива, але її недостатньо: потрібен також цифровий контроль. А також зобов’язання щодо продовження впровадження реформ, що мають відбуватись в Україні паралельно з відбудовою.
Тимофій Милованов, президент KSE сказав, що Коаліція RISE Ukraine довела своїми діями, що громадянське суспільство може досягати конкретних результатів.
Президент KSE також зазначив, що державні і приватні організації готові підтримувати Україну та інвестувати в її економіку. Але бар’єром для них є історичне відчуття ризиків корупції в Україні і потреба в управлінських практиках, які відповідають очікуванням Wall Street і London City.
Нагадаємо, конференція “Цифрові інструменти для відновлення України” була організована Київською школою економіки (Kyiv School of Economics, KSE), коаліцією RISE Україна та державною системою електронних аукціонів Prozorro.Продажі. Партнери заходу: BHP Foundation, Transparency International Ukraine, GIZ, Офіс ефективного регулювання BRDO, UKAID, Open Contracting Partnership, Проект ЄС «Прямуємо разом», Проект Damaged.in.ua, Abt Associates.