11-12 березня на базі Київської школи економіки відбулася Школа стійкості університетів. 

Представники десяти українських університетів говорили про повернення талантів і взаємодію з широкою українською діаспорою, а також роль університетів у відновленні України.

Перший день заходу відбувся у форматі «світового кафе», під час якого представники ЗВО обмінювались рішеннями у питаннях життєдіяльності кампусів, якісної дистанційної освіти, ментального добробуту студентів і викладачів, академічної доброчесності та взаємодії з міжнародними партнерами, а також створювали дорожню карту для розгортання цих рішень.

«Останній рік ми всі працюємо в умовах повномасштабної війни і стикалися з багатьма викликами. Проте заклади, які зібралися на Школі стійкості університетів, об’єднує одна спільна риса – ми ці виклики приймаємо і намагаємося подолати, не знижуючи при цьому планку якості, планку цілей, які ми перед собою ставимо. Ідея зібратися всім разом з’явилася з метою розповісти, як саме ми долали ці виклики і масштабувати досвід, аби хтось знайшов для себе більш оптимальні або ефективні рішення, які потребують меншого залучення ресурсу, адже питання ресурсу зараз стоїть особливо гостро», – Єгор Стадний, перший проректор Київської школи економіки.

На другий день заходу відбувались панельні дискусії, присвячені поверненню талановитих українців, взаємодії з діаспорою, відновленню України, а також ролі університетів у цих питаннях.

«Нас захищають військові, ми сьогодні не є на основному фронті. Відповідно ми зобов’язані формулювати візію відновленої України. Вона має бути цікавою, привабливою для покоління молодих людей, якщо хочемо, аби вони поверталися. 

Так, будуть ті, хто вирішить залишитися за кордоном. Але і серед них є багато висококваліфікованих фахівців, яким Україна небайдужа. Нам потрібно знайти спосіб підтримувати зв’язок з ними і мати їх за амбасадорів в справах університету за кордоном. Нам потрібне це міжнародне лобі, особливо, коли перед нами стоїться таке  надлюдське завдання як відновлення України», – зазначив Тарас Добко, перший проректор Українського католицького університету.

Циркуляція або відтік талантів – це неуникні явища для України, яка прямує до ЄС, вважає Анна Новосад, співзасновниця благодійного фонду savED, Міністерка освіти і науки України (2019-2020). На її думку, варто працювати з досвідом інших країн, зокрема, Польщі, де молодь масово виїздила до Великої Британії або Німеччини після приєднання до ЄС. Політика України та університетів має бути спрямована на те, щоб максимально зберегти зв’язок з цими людьми.

«Нам всім потрібно розуміти, а в чому мотивація цього нового покоління. Адже ті, кому 30+ мають вже інший світогляд від тих, кому зараз 18. І переважно усю ту молодь, з якою я спілкуюсь, не дуже драйвлять такі речі як дохід. Їх драйвить більша місія. І де ще знайти таке місце, що драйвить так як Україна, я не знаю. Від державного врядування, будівництва державних інституцій, європейської інтеграції до дуже прикладного – розвитку ВПК. Всередині цього мають стояти університети у співпраці з бізнесом, неурядовим сектором і урядом. Якщо провідні українські університети створять класні програми з цим фокусом, це будуватиме нашу спроможність. І всі ті наші, хто роками вчився за кордоном будуть мати можливість прикласти тут свої знання. Тому вищі заклади освіти тут точно in the heart of this process», – зазначила Анна Новосад.

У Школі стійкості університетів взяли участь команди Київської школи економіки, Українського католицького університету,  Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Національного університету водного господарства та природокористування, Сумського державного університету,  Львівської національної академії мистецтв, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Приазовського державного технічного університету та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Переглянути фотозвіт з події можна за посиланням: https://fex.net/uk/s/ycarolt.