KSE Institute опублікував комплексне дослідження українського ринку товарів подвійного використання — продуктів, що застосовуються як у цивільній, так і у військовій сферах. Це одне з досліджень, які KSE Institute презентував під час Ukraine Recovery Conference 2026 разом з іншими аналітичними матеріалами про відновлення та економічну стійкість України.

Дослідження пояснює, як влаштований цей ринок, які сегменти зростають найшвидше та які джерела фінансування доступні сектору — від державних грантів до інструментів фінансових інституцій розвитку. Воно також показує, як партнери України можуть краще координувати підтримку й спрямовувати інвестиції відповідно до стратегічних промислових пріоритетів держави.

У 2024 році загальний обсяг оборонного виробництва України склав €9,3 млрд, а обсяг виробництва товарів подвійного призначення — у 5,5 млрд євро (за даними понад 3 400 підприємств). Ці два показники перетинаються приблизно на 3 млрд євро — це продукція, яка вважається як військовою, так і товаром подвійного призначення. Цей ринок розміром в €5,5 млрд  може фінансуватися через ширше коло інструментів, недоступних для суто військової продукції. 54% цього обсягу формують продукти оборонного виробництва — насамперед БпЛА, НРК та системи РЕБ; решта 46% — компоненти: устаткування для металообробки, засоби зв’язку, авіаційні комплектуючі, навігаційні системи та оптика.

На безпілотні авіаційні системи припадає 50% ринку товарів подвійного використання. У 2024 році сектор сягнув €2,7 млрд — зростання майже у 100 разів порівняно з €27 млн у 2020-му. Кількість активних виробників зросла з 35 до 155 компаній. Структура ринку суттєво трансформувалась: від концентрації у кількох великих підприємствах — до широкого розподілу між малим і середнім бізнесом, який нині генерує понад половину доходів сегменту. П’ять найбільших виробників контролюють 41% доходів; поточні зобов’язання у 2024 році сягнули €1,97 млрд — відображення масштабів залученого фінансування та зростаючої залежності від короткострокових ресурсів.

Схожа динаміка простежується і в інших сегментах: системи радіоелектронної боротьби зросли більш як у 10 разів із 2021 року (€215 млн у 2024-му), устаткування для металообробки — у 64 рази (€811 млн), засоби зв’язку — у 6 разів (€379 млн), навігаційні системи — на 62% (€214 млн). В усіх секторах відбувається спільна трансформація: зростає питома вага малого бізнесу, диверсифікується структура власності, розширюється база учасників. Середні підприємства (50–500 працівників) формують фінансовий кістяк більшості сегментів; великі гравці забезпечують стабільність виробництва та виконання довгострокових контрактів.

Основним джерелом фінансування залишаються державні гранти — насамперед через платформу Brave1, яка у 2025 році виділила $66 млн і підтримала понад 1 500 компаній. Водночас приватний капітал і міжнародні інвестори поступово активізуються: загальний обсяг інвестицій у 2025 році оцінюється у $51 млн, а на Defense Tech Valley 2025 у Львові чотири міжнародні фонди оголосили про плановані вкладення на суму понад $100 млн. Хоча динаміка є позитивною, обсяги оприлюдненого фінансування занадто малі, щоб пояснити різке зростання виробництва в цьому секторі. Ймовірними рушіями зростання є нерозподілений прибуток українських підприємств, кошти засновників та приватні інвестиції, капітал з невійськових галузей, а також оборотний капітал, що формується за рахунок державних закупівель.

Водночас формується новий канал фінансування за підтримки ЄС. У межах Pillar II Ukraine Facility — Ukraine Investment Framework — уже працюють або створюються шість механізмів від української NDI, французької Bpifrance, фінських Finnvera та Міністерства закордонних справ, польського BGK і чеських NRB та ČEB. Разом вони передбачають близько €745 млн гарантій ЄС, €64 млн змішаних грантів і €8,75 млн технічної допомоги, щоб мобілізувати близько €1,5 млрд фінансування для українських компаній. Ці програми фокусуються на дронах, антидронових системах і засобах електронного захисту, навігаційних, супутникових і комунікаційних технологіях, критичних компонентах та промисловій модернізації.

Міжнародні фінансові інституції — ЄБРР, ЄІБ, МФК та профільні DFI — переважно залишаються закритими для прямого фінансування dual-use проєктів. Багато з них застосовують поріг «не більше 10% від обороту у військовому секторі» як критерій допустимості підтримки — правило, яке автори дослідження вважають неактуальним в умовах активного збройного конфлікту.

Рекомендації 

На основі аналізу KSE Institute пропонує конкретні заходи: спрямовувати фінансування через українські банки та публічні програми, що вже мають досвід роботи з оборонними підприємствами; переглянути обмежувальні визначення «подвійного використання» в практиці міжнародних інституцій; масштабувати пільгове кредитування обігового капіталу — зокрема через перетворення підписаних державних контрактів на банківські активи; зберегти грантову підтримку на ранніх стадіях інновацій; цілеспрямовано застосовувати інструменти розподілу ризиків — страхування від воєнних і політичних ризиків, гарантії — при кожному фінансовому механізмі.

Дослідження підготовлено за підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст цього документа несуть виключно його автори, і він не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу.