Інститут KSE опублікував аналітичну записку про стратегію санкцій у сфері енергетики G7/ЄС під назвою “Обмеження ціни загалом працює“. Бенджамін Хілґенсток, старший економіст KSE Institute, аналізує дані про експорт російської нафти та знаходить докази (часткового) дотримання режиму обмеження цін за останні місяці. 

Зокрема, у серпні та вересні розподіл цін у портах Балтійського моря свідчить про роздвоєння ринку – один сегмент (48%), де ціни нижчі за поріг у $60 за барель, і вантажі транспортуються з використанням послуг G7/ЄС, та інший сегмент (52%), у якому дотримуються договірних ринкових цін, оскільки Росія використовує флот, захищений від санкцій.

Ця фрагментація на ринку нафти спричинила розрив між реалізованими експортними цінами в даних російської торгівлі та оцінками Міжнародного енергетичного агентства. Ціни МЕА, ймовірно, відображають договірні спотові ціни, а не вантажі, продані за обмеженою ціною. Як наслідок дохід Росії від експорту нафти може бути нижчим, ніж передбачалося раніше, навіть якщо світові ціни на нафту зростуть. 

Дані російської торгівлі за вересень свідчать про те, що середня реалізована ціна на морську нафту Urals склала 61,5 долара за барель, а на ESPO – 71,5 доларів за барель. Хоча ці ціни перевищили ліміт, вони залишаються значно нижчими за ціни, зафіксовані МЕА в серпні — приблизно 71 долар за барель для Urals і 79 доларів за барель для ESPO.

Аналіз свідчить про те, що загалом обмеження ціни може бути ефективним, але потребує вдосконалення, щоб зберегти важелі політики в середньостроковій перспективі, підвищити відповідність вимогам і усунути екологічні ризики. Запропоновані кроки включають обов’язкове належне страхування для суден, що перетинають територіальні води ЄС, і посилення системи атестації.