- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- Russia Chartbook від KSE Institute – Доходи від нафтового експорту стрімко зростають через війну в Ірані; доходи продовжать покращуватися, але нормалізація бюджетної ситуації можлива лише за умови тривалого конфлікту
Russia Chartbook від KSE Institute – Доходи від нафтового експорту стрімко зростають через війну в Ірані; доходи продовжать покращуватися, але нормалізація бюджетної ситуації можлива лише за умови тривалого конфлікту
30 Квітня 2026
KSE Institute опублікував квітневий випуск Russia Chartbook: «Доходи від нафтового експорту стрімко зростають через війну в Ірані; доходи продовжать покращуватися, але нормалізація бюджетної ситуації можлива лише за умови тривалого конфлікту». Нові дані свідчать про різке зростання нафтових доходів через війну з Іраном – проте рекордний бюджетний дефіцит, тиск на резерви та уповільнення економіки нікуди не зникли.
Доходи від нафтового експорту різко зросли завдяки стрибку світових цін. У березні вони майже подвоїлися – з $9,8 млрд у лютому до $19,0 млрд, найвищого рівня з осені 2023 року. Ціна на російську нафту зросла приблизно на 65% – з $47,4 до $78,4 за барель – на тлі підвищення світових цін через війну з Іраном, хоча дисконт залишився підвищеним – $25,4 за барель. Обсяги при цьому збільшилися лише на 3%, до 7,1 млн барелів на добу. Часткове послаблення санкцій США відкриває можливість для подальшого їх зростання, зокрема завдяки нарощуванню закупівель Індії. Навіть якщо конфлікт виявиться відносно коротким, Росія збереже підвищені нафтові доходи до стабілізації ринків.
Бюджетний дефіцит продовжує розширюватися, проте певне полегшення вже на горизонті. За перші три місяці 2026 року накопичений дефіцит сягнув рекордних 4,6 трлн рублів (близько $59 млрд) – вже на 21% перевищивши річний план. Основна причина – падіння нафтогазових доходів на 45% р/р у I кварталі. Для фінансування дефіциту Росія вилучила 460 млрд рублів із ФНБ, продавши золото та юані, а Мінфін розмістив ОФЗ на 1,4 трлн рублів (+25% до I кварталу 2025 року). Загальний обсяг федерального боргу з початку повномасштабного вторгнення подвоївся – до 31 трлн рублів. У квітні-травні Росія отримає суттєве полегшення для бюджету, оскільки вищі ціни на енергоносії впливають на нафтогазові податки з місячною затримкою.
Макрофінансові буфери Росії перебувають під тиском. Міжнародні резерви знизилися зі свого пікового значення $827 млрд наприкінці січня до $780 млрд у середині квітня, а ліквідні активи ФНБ – з $56 млрд у січні до $48 млрд у березні. Це зниження зумовлене насамперед падінням цін на золото, яке і раніше було головним чинником зростання резервів від $643 млрд до початку повномасштабного вторгнення. При цьому заморожування понад $300 млрд резервів ЦБ РФ за кордоном унаслідок санкцій залишається окремим суттєвим обмеженням.
Економічне зростання Росії, зумовлене війною, добігає кінця. За даними Росстату, реальний ВВП у 2025 році зріс лише на 1% – помітне уповільнення порівняно з 4%+ у 2023-2024 роках. Хоча сектори, пов’язані з війною, продовжують розширюватися, цивільна частина економіки скорочується під тиском дорогих кредитів, дефіциту робочої сили та санкцій. Більшість прогнозистів очікують зростання близько 1% або нижче у 2026-2027 роках; самі ж російські органи влади повідомили, що у січні-лютому економіка скоротилася на 1,8%. Війна з Іраном може дати певне полегшення, проте не усуває жодної зі структурних проблем Росії.
