За оптимістичними очікуваннями, сукупні економічні вигоди від розблокування українських портів становитимуть $5,5 млрд або 4,5% від  песимістичного прогнозу ВВП НБУ на 2022 рік. Такими є прогнози Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute.

Додаткова експортна виручка від аграрної продукції очікується на рівні близько $14,7 млрд. дол або біля 30% всього експорту України за песимістичним сценарієм НБУ. 

Аналіз історичних значень цінової різниці (базису) між внутрішніми цінами в Україні та світовими цінами (ф’ючерсні ціни на Паризькій біржі Euronext, ціни FOB у румунському порті Констанца) показує, що після повноцінного розблокування портів ціни потенційно можуть зрости приблизно на $150/т. Проте, як зазначають експерти KSE Агроцентру, повноцінний запуск регулярної морської торгівлі через глибоководні порти Одеси буде відбуватися поступово. Тим більше потрібен буде час для того, щоб «ринок та його гравці» могли в повній мірі повірити дієвості та безпечності зернової угоди. 

«Ми очікуємо, що обсяги перевалки в портах Одеса, Чорноморськ та Південний до кінця 2022 року не будуть перевищувати 2 млн. т в місяць (потенційний обсяг перевалки цих портів складає 3,7 млн. т в місяць). Потім ми можемо очікувати прискорення експорту за рахунок контрактування Китаєм великих суден класу панамакс з українською кукурудзою», – наголошує Олег Нів’євський, віцепрезидент з економічної освіти KSE.

Оптимістичний сценарій KSE Агроцентру передбачає, що зростання внутрішніх цін буде на рівні до $100/т, – тобто на розрахункову різницю вартості доставки морем між Одесою та Констанцею та на різницю доставки суходолом до цих портів.

«Укладена «Зернова угода» та перші кораблі із зерном, олійними та олією з портів Одеси та Чорноморська дають надію на те, що можна буде експортувати залишки минулого сезону та значні обсяги цьогорічного врожаю, і таким чином послабити тиск на внутрішній ринок та ціни, покращити фінансовий стан агровиробників», – зазначає Павло Мартишев, експерт KSE Агроцентру.

Експортний потенціал врожаю зернових та олійних культур 2021 року, який «застряг» в Україні через блокування портів, оцінюється в 20 млн. т, а 2022 року – у 35 млн. т. Таким чином, додаткова виручка українських аграріїв через деблокування портів та відповідне підвищення внутрішніх цін оціночно складатиме $5,5 млрд.

Найбільш реалістично, що весь цей обсяг (55 млн т) вивозитиметься впродовж 2022-2023 років, то вигоди від деблокування портів розподіляться на додаткові 1,63% ВВП в 2022-му році та 2,24% ВВП в 2023 році (від песимістичного прогнозу ВВП НБУ). 

За оцінками KSE Агроцентру, протягом 2022-2023 маркетингового року (з 1 липня 2022 по 1 липня 2023 року) аграрний експортний потенціал буде розподілятися приблизно наступним чином: пшениця – 12 млн. т, ячмінь – 3 млн. т, кукурудза – 28 млн. т, насіння ріпаку – 2,5 млн. т, соєві боби та продукти переробки – 1,5 млн. т, соняшникова олія – 4 млн. т. 

Виручка від експорту цих продуктів буде складати: пшениця – 2,6 млрд. дол, ячмінь – 600 млн. дол, кукурудза – 5,8 млрд. дол, насіння ріпаку – 1,6 млрд. дол, соєві боби та продукти переробки – 750 млн. дол, соняшникова олія – 3,2 млрд. дол. Таким чинном, сукупна виручка аграріїв може скласти близько $14,7 млрд. дол або біля 30% від очікуваної співставної всієї експортної виручки НБУ за альтернативним сценарієм. 

Контекст

До повномасштабної війни український експорт зернових забезпечував продовольчу безпеку більш ніж 400 млн населення в світі. В результаті блокування портів з початку війни, в країні накопичились значні експортні залишки зернових (обсягом до 20 млн т). Обсяг експорту альтернативними експортними шляхами (залізницею та автотранспортом через західний кордон, та через річкові порти Дунаю) оцінюється наразі на рівні 2 млн т на місяць, що майже втричі менше від потреб у 6 млн т в пікові місяці вивезення. Така ситуація створила значний надлишок зернових на внутрішньому ринку, суттєво підвищила затрати на екпорт зернових з передвоєнних $30-40/т до $180-200/т та знизила внутрішні ціни для сільгоспвиробників майже вдвічі порівняно з довоєнним періодом, і це за суттєвого зростання світових цін на зернові. Це значно погіршило  фінансовий стан та ліквідність агровиробників, недоотримані доходи яких в результаті блокування портів склали близько $11 млрд (за попередніми розрахунками KSE), що фактично ставить під загрозу осінню посівну кампанію.    

Більше того, новий врожай зернових на рівні очікуваних 60 млн т та біля 30 млн т очікуваного експорту, додатково збільшуватиме тиск на експортну інфраструктуру, внутрішні ціни та, відповідно, і на фінансовий стан аграрних підприємств та галузі в цілому.