РФ вивезла з України зерна та олії на 600 мільйонів дол. США – KSE Агроцентр

13 Липня 2022

Орієнтовна загальна вартість викрадених РФ зернових та олійних культур в Україні становить понад 613 мільйонів доларів США. Такі дані озвучив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер під час дискусії «100 днів із вторгнення РФ: сучасний стан та перспективи продовольчої безпеки і сільськогосподарських ринків у світі».

Наразі загальна сума збитків і втрат через війну у сільському господарстві, за оцінками KSE Агроцентру, становить 27,6 млрд дол. Найбільша категорія – це непрямі втрати через морську блокаду українських портів, 11,9 мільярдів доларів та зниження виробництва, 9,6 млрд дол. Серед збитків, які становлять 4,3 млрд дол. найбільшою категорією є збитки через незібрані озимі культури (1,4 млрд дол.) та знищена техніка (926 млн дол. США).

Експерт наголосив, що станом на зараз втрачено зерносховищ сукупною місткістю в 4 мільйони тон (пошкоджені або повністю знищені). Ще частина зерносховищ знаходяться в окупованих регіонах і до них немає повного доступу. 

«Ми бачимо все більше доказів того, що РФ краде наше зерно з окупованих регіонів України: з Херсонської області, із Запорізької області. Орієнтовна вартість цього вкраденого зерна та олійних культур – понад 600 мільйонів доларів США», – заявив Роман Нейтер.

До вторгнення РФ внутрішні ціни на українському ринку фактично співвідносилися зі світовими. Однак через морську блокаду, здійснену РФ, стався суттєвий збій у ланцюгах постачання. У той час як після вторгнення РФ світові ціни на зерно різко зросли, в Україні вони значно впали. Експерт зазначив, що середньозважені ціни на пшеницю, ячмінь, кукурудзу та олію знизилися на 33,7% станом на травень, порівняно з періодом до початку вторгнення.

Під час дискусії керівниця KSE Агроцентру, Марія Богонос, представила ймовірні сценарії розвитку виробництва та експорту зерна на 2022-2023. 

За сценарієм необмеженим експортом, український аграрний сектор продовжить функціонувати за більш-менш звичним трендом, незважаючи на зменшення площі ріллі та вищі ціни на добрива та дизель. Протилежна ситуація спостерігається у сценарії з експортом обмеженим до 1,5 мільйонів тонн на місяць. У 2022 ми очікуємо певний спад  виробництва та значне зменшення кількості експорту зерна. Це призведе до необхідності довгостроково зберігати 45% урожаю пшениці, 50% урожаю ячменю та 30% урожаю кукурудзи. За словами експертки, якщо виробники цих експортоорієнтованих культур не зможуть експортувати свій урожай, у них буде дуже мало коштів для продовження виробництва у 2023 році. У кращому випадку, виробники  зможуть задовольнити  потреби лише внутрішнього ринку, який є досить невеликим. Таким чином, Україна ризикує втратити до 10% свого ВВП, якщо експорт зерна не буде відновлений до рівня 2021. На даний момент невідомо, чи буде експортоване українське зерно у потрібному обсязі, тому обидва сценарії розвитку подій залишаються імовірними.

«Якщо зерно не експортуватиметься, ми побачимо серйозні зміни в структурі нашого агровиробництва та аграрного сектору загалом. Виробники переорієнтуються на інші культури. Виробництво соняшнику, пшениці, кукурудзи та ячменю впаде до задоволення лише внутрішнього попиту, в рази меншого за попит на світовому ринку, який український аграрний сектор задовольняв досі», – резюмувала експертка.

Переглянути дискусію можна мовою оригіналу (англійська) або українською мовою.

Організатори дискусії: Київська школа економіки (KSE, Україна), Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах Центральної і Східної Європи (IAMO, Німеччина), Wageningen University & Research (WUR, Нідерланди) та Німецько-український агрополітичний діалог (APD, Україна).