KSE Institute представив новий квартальний аналітичний продукт – Ukraine Risk Matrix, який системно оцінює ключові ризики для економіки та стійкості України в умовах повномасштабної війни станом на перший квартал 2026 року. Дослідження охоплює 12 основних ризиків у чотирьох вимірах – реальна економіка, макрофінансова стабільність, зовнішній сектор і внутрішня стабільність – з оцінкою їхньої ймовірності та можливого впливу.

Перший випуск показує, що після зимових ударів по критичній інфраструктурі ризики для економіки суттєво зросли. Найбільший тиск створює енергетика: вона напряму впливає на виробництво, доходи бюджету, ціни та курс. У короткостроковій перспективі саме енергетична ситуація визначатиме межі зростання.

Водночас посилюється роль зовнішніх факторів. Україна залишається залежною від міжнародної фінансової підтримки, і будь-які затримки чи невизначеність із її надходженням одразу позначаються на макроекономічній стабільності. Додатковий тиск створює ситуація на Близькому Сході – через зростання цін на енергоносії та ризик перерозподілу ресурсів партнерів.

Частина ризиків має структурний характер і збережеться після завершення війни. Йдеться про відтік людського капіталу, нестачу приватних інвестицій і обмежену спроможність їх освоїти, стабільно високі бюджетні витрати на оборону та соціальну підтримку, зовнішні дисбаланси і зростаючий борговий тягар.

У звіті кожен ризик отримує окрему оцінку для короткострокової та довгострокової перспективи, а також зведену експертну оцінку за шкалою від 1 до 5 – як поєднання ймовірності та масштабу наслідків. Це не прогноз, а порівняльна оцінка: де тиск найбільший зараз і які фактори визначатимуть траєкторію України у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

У блоці реальної економіки оцінюються «Економічна активність» (4 із 5), «Відновлення та інвестиції» (3 із 5) та «Критична інфраструктура» (4 із 5). Російські удари по енергетиці є найжорсткішим обмеженням для економіки: вони підвищують витрати, скорочують виробництво і руйнують бізнес-моделі, які й без того страждають від дефіциту робочої сили та логістичних проблем.

У блоці макрофінансової стабільності – «Фіскальна ситуація» (4 із 5), «Інфляція та монетарна стабільність» (3 із 5) та «Банківський сектор» (3 із 5). Бюджетний дефіцит закріпився на рівні, характерному для воєнного часу, оскільки витрати на оборону й соціальну підтримку нікуди не зникнуть і після активної фази війни – обслуговування боргу, що зростає, вже витісняє інші пріоритети. Монетарна стабільність поки тримається, але інфляційний тиск з боку енергетики, курсові ризики та доларизація звужують простір для маневру НБУ.

У блоці зовнішньої стабільності – «Зовнішнє фінансування» (3 із 5), «Торгівля та зовнішній баланс» (4 із 5) та «Геополітичні ризики та війна» (5 із 5). Війна залишається найважливішим фактором, що визначає загальне середовище ризиків. Але й інші зовнішні ризики посилюються: макроекономічна стабільність тісно залежить від своєчасної зовнішньої підтримки, торговий дефіцит набуває структурного характеру, а політичні розбіжності в ЄС і невиконані реформні зобов’язання можуть затримати транші.

У блоці внутрішньої стабільності – «Темп реформ» (3 із 5), «Соціальна стабільність» (3 із 5) та «Політична стабільність» (2 із 5). Реформи виконуються нерівномірно – невиконані зобов’язання перед МВФ і в межах Ukraine Facility накопичуються і можуть поставити під загрозу як донорське фінансування, так і євроінтеграцію. Навантаження на соціальну систему зростає через демографічні виклики та реінтеграцію ветеранів, а парламентська фрагментарність змушує дедалі більше покладатися на ситуативні коаліції та рішення виконавчої влади.