Київська школа економіки на замовлення Європейської Бізнес Асоціації в рамках проекту з дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки відтворення творів в межах персонального використання підготувала дослідження “Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав”.

У дослідженні, на основі світового досвіду та розробленої оригінальної методології, що враховує особливості української економіки, формулюються рекомендації щодо оптимальних розмірів зборів з пристроїв в рамках понять приватного копіювання та репрографії. Підхід, продемонстрований у дослідженні та ключові параметри мають стати надійною базою у подальшому багатосторонньому процесі розбудови законодавчої системи щодо захисту авторських прав, яка би стала компромісом у питанні захисту як інтересів авторів так і споживачів творів.

Приватне копіювання (надалі — ПК) є по суті виключенням із заборони на репродукцію авторського твору та дозволяє здійснювати акт переміщення авторських творів на інші носії за умови справедливого відшкодування автору внаслідок заподіяної шкоди. Самі поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі, принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту. Однак у законодавстві відсутнє пояснення поза встановленими розмірами зборів, як і механізму їх розрахунку.

Подібна прогалина і стала основним мотивом дослідження, що має на меті оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів (аудіо, відео та друкованої продукції). Українське законодавство за принципами захисту авторського права відповідає світовим стандартам, однак рівень зборів є предметом значних суперечок, насамперед ініційованих організаціями колективного управління.

Розвинені країни переважно використовують фіксовані тарифи (виражені у стабільних валютах таких як євро, долари тощо), країни з ринками, що розвиваються або ж незаможні країни тяжіють до використання до процентних тарифів (певний відсоток від вартості товарів) з огляду на нестабільність валют, високу інфляцію тощо. Однозначного підходу до формування розміру тарифів немає, загальна методологія – визначення можливої вартості скопійованого контенту, що залежить від розміру носія та інтенсивності використання контенту. Останнє можна визначити лише через опитування.

Наш підхід у цілому відповідає ідеї визначення вартості скопійованого контенту на пристрої, але розширює методологію через врахування рівня доходів населення, звичок українських споживачів (рівня піратства та користування стрімінговими сервісами) та враховує останні доступні дані щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та дані проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом.

У роботі враховано основні особливості українського ринку техніки, що може використовуватися для приватного копіювання та репрографії. Серед таких особливостей — сірий імпорт, що значно впливає на збори та викривлює коректність ставки у відсотковому вираженні без його врахування (до 30% імпортованої техніки підлягає визначенню як «сірої»).

Має також бути врахованою різниця у рівнях доходів поміж країн при аргументації необхідності застосування середньосвітових ставок зборів з огляду принаймні на паритет доходів вітчизняних авторів та споживачів їх творів, а також надання можливості доступу до контенту для осіб з низькими доходами задля забезпечення їх людського розвитку (для України така поправка може становити до 4 разів).

Важливим є врахування частки легально отриманого контенту, оскільки згідно світова практика вказує, що збори не мають використовуватися для боротьби з піратством, оскільки створюють прецедент відповідальності для законослухняних споживачів за дії, яких вони не роблять.

Виключення з нарахування зборів має також здійснюватися для пристроїв з технічним захистом від копіювання (DRM), оскільки в такому випадку шкода, нанесена правовласникам буде відсутньою з огляду на практичну неможливість копіювання, відповідно затрати на адміністрування можуть перевищити нанесену шкоду.

За нашими спостереженнями, фіксовані ставки є коректнішим видом тарифів, оскільки не дискримінують пристрої з більшою вартістю, однак для України з високою інфляцією та перспективним зростанням доходів відсоткова система є прийнятною.

Важливим моментом у встановленні зборів має стати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. Таким рівнем у наших розрахунках є значення, вказані у таблиці запропонованих зборів. Додатковими аргументами на підтримку такої позиції є збереження конкурентоспроможності легальних імпортерів та небажання споживачів платити підвищені збори як і їх переваги щодо сплати авторам напряму або через стрімінгові сервіси.

Слід встановити регулярний перегляд ставок з попереднім дослідженням основних параметрів ринку (1 раз на 2 роки) та план переходу до фіксованих ставок. Це створить передбачуваний як для виробників та імпортерів техніки, так і для ОКУ, процес розвитку ринку приватного копіювання та репрографії й дозволить враховувати важливі зміни в розвитку цифрового ринку, звичок споживачів та інших структурних економічних змін.

Зміщення у способі доступу до авторських творів — стрімінгові сервіси означають право на тимчасове користування, а не володіння та потім копіювання — також впливають на розрахунок. Важливо розуміти, що частка стрімінгових сервісів, що показує приклад Великобританії з часом лише буде збільшуватися, а отже, це може зменшити частку легального контенту скопійованого в рамках визначення ПК.

Інституційно система зборів ПК та репрографії представлена Урядом як основний елемент у процесі визначення розміру тарифів з врахуванням позицій як ОКУ, так і імпортерів й виробників техніки, є досить коректною концепцією для України, оскільки дозволить уникати фактору політичного тиску з однієї чи іншої сторони, пришвидшувати вирішення спірних питань та сприяти отриманню компенсації авторами. Важливою частиною функціонування системи компенсації авторам є прозорість роботи ОКУ, що може бути одним з ключових факторів довіри до потреби існування зборів у цілому.

Результати-рекомендації дослідження у термінах розміру зборів представлено у наступній таблиці.

Ознайомитись з результатами дослідження можна за посиланням.

Переглянути презентацію дослідження та запис прес-конференції на тему дослідження.