В Україні має бути змінений підхід до застосування прожиткового мінімуму (ПМ) в Україні. Він не має бути показником, до якого через систему коефіцієнтів прив’язані сотні бюджетних виплат. Прожитковий мінімум має бути індикатором того, чи достатній рівень доходу отримує певна родина, чи їй потрібна допомога.

Такими є висновки аналітичної записки Центру аналізу публічних  фінансів та публічного управління, представлені під час публічної дискусії «Прожитковий мінімум в Україні: що з ним не так і як це виправити?»

За економічним змістом прожитковий мінімум – індикатор, скільки грошей потрібно заробляти людині/ родині, аби бути в змозі себе утримувати, і не опинитись за межею бідності при цьому. Якщо дохід є нижчим за цю межу, держави допомагають родинам, підтягуючи їх дохід до цього рівня.

В Україні є 2 типи прожиткового мінімуму: законодавчий (встановлюється у Законі про держбюджет) і фактичний (обраховується Мінсоцполітики).

У 2020 та 2021 роках фактичний рівень ПМ майже вдвічі перевищує законодавчий: фактичний ПМ у грудні 2020 року – 4 116 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 113 грн), на місяць на одну особу. При цьому законодавчий ПМ – 2 270 грн, тобто лише 55% від фактичного рівня.

Законодавчо визначенений показник прожиткового мінімуму використовують просто для того, аби визначити розмір певного типу платежу з/ до бюджету.

«Саме тому будь-яке підняття прожиткового мінімуму веде за собою не лише турботу про захист малозабезпечених громадян, але й збільшення зарплат для всіх держслужбовців/ суддів/ прокурорів, збільшення зарплат бюджетників, виплат по різних державних стипендіях та грошових нагородах, і навіть розмір адміністративних штрафів та платежів. Ми нарахували 5 типів таких виплат», – зазначила керівник Центру аналізу публічних  фінансів та публічного управління Дарина Марчак.

«Розбіг цих платежів вражає. Від визначення рівня певних виплат чи компенсацій у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, до розміру державної підтримки кінематографії – обсягом 4000 ПМ. Наразі питання застосування прожиткового мінімуму визначають  також близько 180 норм законодавства в 13  кодексах та законах, які регулюють кримінальні, господарські, адміністративні питання», – говорить заступник Міністра соціальної політики  Віталій Музиченко.

За словами заступника Міністра фінансів Романа Єрмоличева, щоб підняти прожитковий мінімум в Законі про бюджет до його фактичного рівня, без зміни обсягу платежів, які є прив’язаними до цього показника, протягом наступних кількох років державі потрібно буде збільшити видатки на 250 млрд грн. Тому вкрай важливо переглянути перелік платежів, розмір яких залежить від розміру ПМ. Зокрема, потрібно визначитись із урядовою політикою щодо визначення розміру зарплат в урядовому секторі, що потребує залучення до дискусії Мінекономрозвитку.

Наразі в парламенті зареєстровано два законопроекти, спрямовані на вирішення цих проблем. Це депутатський  проект закону №3515, та урядовий №5045. Вони схожі за своєю логікою (обидва спрямовані на відвязку від прожиткового мінімуму багатьох типів виплат з бюджету), хоч і відрізняються у деталях.

«Прожитковий мінімум має бути єдиний, для всієї країни. Україна має перейти від визначення ПМ для громадянина, до визначення його для родини (домогосподарства), як це роблять у більшості країн», – вважає Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначає пані Третякова, важливо відв’язати від прожиткового мінімуму всі види виплат, які не мають бути до нього прив’язані за економічним змістом. Наприклад, зарплати суддів та прокурорів та багатьох інших груп співробітників бюджетного сектору. При цьому потрібно забезпечити прив’язку до розміру ПМ лише тих типів виплат, які за економічним змістом мають бути до нього прив’язані (наприклад, розмір допомоги малозабезпеченим особам чи мінімальні пенсії). Тобто ті платежі, які є єдиним джерелом доходу для громадян.

Також потрібно докорінно реформувати в цілому систему соц виплат, з акцентом на допомогу малозабезпеченим громадянам. «Вона має стати ключовим інструментом підтримки державою тих українців, кому це справді потрібно. Розмір виплат за цією програмою треба збільшити. Інші програми Мінсоцу – переглянути та пов’язати між собою»,  – зазначила Юлія Соколовська, заступниця Голови Офісу Президента.

На її думку, варто розпочати підготовку єдиного  законопроекту, який буде комплексно врегульовувати всі питання щодо застосування прожиткового мінімуму і до розробки якого будуть залучені всі профільні органи влади.

Підготувати такий законопроект можна, об’єднавши та доопрацювавши ті проекти законів про реформу ПМ, які вже зареєстровані у парламенті – депутатський №3515 та урядовий №5045.

З текстом досліджння можна ознайомитися за посиланням.