Уряд України в ході Ukraine Recovery Conference 2024 у Берліні представив Матрицю реформ – новий аналітичний інструмент для ефективного прийняття рішень та управління процесом впровадження змін. 

Над проєктом Матриці реформ працювала команда Міністерства фінансів, Міністерства економіки України у співпраці з Офісом реформ КМУ, Київською школою економіки та Центром економічної стратегії. В процесі підготовки також відбулися консультації з Лабораторією зростання професора Рікардо Гаусмана в Гарвардському університеті та за сприяння Світового банку.

Наразі матриця містить 206 умов та рекомендацій, які мають бути повністю або частково виконані у 2024 році. Зокрема, вони включають Рекомендації Єврокомісії, визначені у Звіті щодо України в межах пакета розширення ЄС, Структурні маяки МВФ, Індикатори в рамках програми Ukraine Facility, а також Умови Світового Банку (Development Policy Loan, DPL).

“Матриця реформ допоможе здійснювати постійний моніторинг стану виконання реформ. Це в свою чергу посилить ефективність процесу реформування та забезпечить прозорість перед громадськістю та міжнародними партнерами. На 2024 рік маємо амбітний порядок денний – понад 200 умов та рекомендацій, визначених у співпраці з партнерами. Пріоритети незмінні – забезпечення значних оборонних потреб, розвиток економіки, євроінтеграція”, – зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко. 

За допомогою інструменту BI користувачі можуть візуалізувати інформацію за будь-якими параметрами: за часом виконання, відповідальними органами, типами індикаторів тощо. Для цього доступні готові шаблони, а також можливість визначення власних параметрів для групування та відображення інформації.

“Незважаючи на повномасштабну війну, ми продовжуємо реформи на всіх рівнях. Однак внутрішні перетворення не можуть забезпечити нашу стійкість без надійної зовнішньої підтримки. Впровадження реформ всередині держави має поєднуватися з інвестиціями, доступом до ринків та трансфером технологій”, – зазначив заступник Міністра економіки Олексій Соболев під час презентації Матриці. 

Передбачені Матрицею реформаційні заходи були проаналізовані Мінекономіки, Київською школою економіки та Центром економічної стратегії за методологією Центру зростання Гарвардського університету та сприяння Світового банку. Відповідно до аналізу, реформи було пріоритезовано наступним чином:

• Макроекономічні політики, які матимуть найбільший загальний вплив на економічне зростання. Вони включають податкові та митні реформи для розширення внутрішньої доходної бази, усунення квазіфіскальних спотворень, підтримання загальної стабільності цін.

• Управління державним сектором та інституціями. Цей процес  включає зміцнення координації регіональної політики, розробку вимірюваних планів дій для реформування правоохоронних органів та боротьби з корупцією, а також підвищення спроможностей управління державними інвестиціями, у тому числі судових інстанцій. 

• Структурні реформи. Охоплюють програми на ринку праці та політику, пов’язану з людським капіталом, заходи щодо спрощення торгівлі та бізнес-середовища, включаючи реформи державних підприємств і корпоративного управління, а також регулювання, що інтегрують і реформують такі сектори, як енергетика, критичні матеріали, сільське господарство та транспорт.

“Аналіз передбачених у матриці реформаційних заходів показав, що їх не буде достатньою для забезпечення критичних потреб держави. Для максимізації ефекту реформ, Україна потребує довгострокового та передбачуваного фінансування від партнерів, зобов’язань щодо інвестицій та передання технологій, а також кроків для подолання наявних стримуючих факторів, а саме відновлення генерації електроенергії, забезпечення протиповітряної оборони та стабільного доступу до ринків”, – зазначила Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute.

Так, було визначено, що для максимізації ефекту реформ Україні спільно з міжнародними партнерами треба зосередити зусилля на трьох напрямах: 

1. Усунути макроекономічні ризики завдяки партнерам в рамках платформи донорів та забезпечити довгострокове (до 2027 року) зовнішнє фінансування та негрошову підтримку. Окрім того, заморожені в країнах ЄС та G7 активи РФ вартістю близько $300 млрд мають бути використані на користь України;

2. Сприяти швидшому відновленню шляхом усунення основних перешкод для розвитку. Потрібно забезпечити протиповітряну оборону, енергетичну стійкість, стабільний та передбачуваний доступ до зовнішніх ринків, подолати дефіцит робочої сили та відновити логістику (SEAL+);

3. Посилити потенційне зростання – необхідно доповнити реформи визначеними за часом і обсягами інвестиціями та зобов’язаннями щодо передачі технологій від партнерів, які сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню капіталу.

Ознайомитися з Матрицею реформ можна за посиланням: https://reformmatrix.mof.gov.ua