У січні KSE Institute опублікував випуск Ukraine Macroeconomic Handbook за перший квартал 2026 року, в якому оцінюється макроекономічна траєкторія України на 2025-2028 роки в умовах російської агресії, що триває. Прогноз враховує різке збільшення обсягу очікуваної міжнародної фінансової підтримки, що суттєво змінює баланс макроекономічних ризиків, водночас зберігаючи базове припущення про завершення війни наприкінці 2026 року.

Завдяки новим зобов’язанням партнерів України — насамперед кредиту ЄС на €90 млрд, а також очікуваній новій програмі МВФ і фінансуванню в межах наступної багаторічної фінансової рамки ЄС — загальний обсяг зовнішніх грантів і кредитів у 2026–2028 роках оцінюється майже у $160 млрд. Це дозволяє забезпечити фінансування державного бюджету до 2028 року, попри винятково високі воєнні потреби. Сукупний дефіцит бюджету за 2026-2028 роки прогнозується на рівні $113,2 млрд — значною мірою через постійно високі видатки на оборону та безпеку, які досягнуть піку у 2026 році на рівні близько $103 млрд. Водночас підтверджені та ймовірні джерела бюджетного фінансування становлять $112.2 млрд. Таким чином, нове зовнішнє фінансування, зокрема €30 млрд макрофінансової допомоги ЄС та частина €60 млрд фонду Євросоюзу для розвитку оборонно-промислового потенціалу України, дозволяє суттєво скоротити фіскальний розрив у $65 млрд, який раніше ідентифікував МВФ для 2026-2029 років.

Міжнародна підтримка також пом’якшує вплив структурного торговельного дефіциту України на зовнішні фінансові потреби. У 2025 році дефіцит торгівлі різко зріс — за перші одинадцять місяців на 54,6% р/р — і, за оцінками, сягнув $49,0 млрд за підсумками року. Імпорт залишатиметься високим, зокрема через фінансування розвитку оборонно-промислового потенціалу. Водночас нові надходження від партнерів, за прогнозами, дозволять покрити зовнішні фінансові потреби та забезпечити накопичення майже $25 млрд міжнародних резервів у 2025–2028 роках, довівши їх загальний обсяг до близько $82 млрд наприкінці 2028 року — значно кращий результат порівняно з попередніми прогнозами.

Короткострокові перспективи зростання залишаються непевними, тоді як середньострокові — є стійкими. Зростання реального ВВП у 2025 році оцінюється на рівні 1,9%, що відображає вплив посилених російських ударів по енергетичній інфраструктурі, які стримували виробництво та приватне споживання і водночас сприяли зростанню імпорту. Відновлення ударів по енергосистемі є найбільш значущим ризиком зниження: у разі успішної адаптації бізнесу втрати можуть залишатися обмеженими, однак тривалі або локалізовані збої здатні призвести до втрат на рівні 2–3% ВВП. Водночас нове фінансування з боку ЄС створює суттєвий компенсуючий ефект, що дозволяє підвищити прогноз зростання до 3,2% у 2026 році. У післявоєнний період очікується перехід від надзвичайно високого державного споживання до інвестицій та відбудови, а реальне зростання ВВП може прискоритися до близько 5% на рік.

Державний борг України суттєво зріс під час війни, досягнувши $197,4 млрд у листопаді 2025 року, і залишатиметься високим. Водночас механізми фінансування, запроваджені міжнародними партнерами, спрямовані на збереження боргової стійкості. Без урахування зобов’язань, погашення яких залежить від отримання репарацій від Росії, співвідношення боргу до ВВП, за прогнозом, стабілізується на рівні близько 81% у 2026 році, а згодом знизиться до приблизно 77% у 2028 році.

Інфляція продовжила знижуватися після піку 15,9% у травні 2025 року, досягнувши 8,0% наприкінці року, що відображає поєднання факторів пропозиції, загалом стабільного обмінного курсу та жорсткої монетарної політики НБУ. Очікується подальше зниження інфляції у 2026 році до близько 7,4%, із можливим помірним зростанням у 2027 році на тлі післявоєнної відбудови. У 2025 році гривня залишалася загалом стабільною, тоді як прогноз передбачає поступову девальвацію до близько 44 грн/дол. США наприкінці 2026 року.

Випуск Ukraine Macroeconomic Handbook за перший квартал 2026 року включає комплексний аналіз економічної активності, зовнішнього сектору, бюджету, державного боргу, інфляції, монетарної політики, валютного курсу та ринку праці, а також спеціальні розділи, присвячені новій міжнародній фінансовій підтримці, новому трудовому кодексу та порівнянню макроекономічних траєкторій України та Росії.