8 грудня у Київській школі економіки відбулася презентація дослідження та експертна дискусія на тему: “Як працює і що стримує ринок деревини та лісоматеріалів?”.

Серед змін, які мали значний вплив на динаміку галузі останніми роками — повна заборона експорту круглих лісоматеріалів у 2015 році, а також початок переходу до реалізації деревини через електронні аукціони, що розпочався зі стартом експериментального проєкту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини на платформі «Прозорро.Продажі» у 2020 році. Наразі, як заборона експорту, так і уніфікація способу реалізації деревини потребують врегулювання з боку держави.

Результати дослідження Київської школи економіки “Ринок деревини та лісоматеріалів України: як працює, та що стримує розвиток?” виявили, що обсяги заготівлі останніми роками демонструють скорочення. Після падіння у 2019 році до рівня 2014 року, заготівля скоротилась на додаткових -14,6% до 17,8 млн м3 за підсумками 2020 року. 

З іншого боку, державні лісгоспи, що мають монопольне право на заготівлю деревини, самостійно переробляють в середньому 12,6% заготовлених ними лісоматеріалів. В деяких областях власна переробка держлісгоспами сягає понад 20% (Чернівці – 28,6%, Волинь – 24,8%, Суми – 22,7% відповідно). Разом з тим, для круглих лісоматеріалів середній рівень переробки вдвічі вищий та становить 21,7%. 

“Державними лісгоспами найбільше переробляється деревина класів D та С, тобто нижче середнього класу якості, серед порід – хвойні та дубові. Здійснення власної переробки державними лісгоспами викривлює ситуацію на ринку, оскільки обмежує доступ до сировини для приватних деревообробних підприємств”  – зазначив старший дослідник Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ KSE Павло Яворський. 

Він додав, що саме хвойні породи складають більшу частину деревини, що заготовлюється в Україні (близько 80% усієї заготівлі).

“Відсутність сталого моніторингу не дозволяє оцінити реальний стан лісового фонду, а також визначити достовірні об’єми незаконних рубок та втрати лісів. Водночас старіння лісового фонду призводить до погіршення його санітарного стану. Це загострює потребу у перегляді способів лісокористування, а також якісного оновлення із збереженням існуючих екосистем” – наголосила дослідниця Київської школи економіки Юлія Павицька. 

За даними дослідження, у 2020 році було відшкодовано лише 1% із 444,1 млн грн заподіяної шкоди через незаконну вирубку лісів.

Критично важливим, зокрема, залишається і питання врегулювання уніфікованого способу реалізації деревини. Так, наприклад, для лісопродукції з дубу середня ціна за прямими договорами – майже втричі нижча за найвищу ціну на аукціоні. Як підкреслили експерти, деревина має реалізовуватись через прозорі електронні аукціони, що нівелює корупційні ризики, а сам процес бути чітко регламентованим та зрозумілим для всіх гравців ринку. 

Тривалий час відсутність стратегії розвитку лісового господарства залишалась стримуючим фактором для галузі, а представлений рік тому Проєкт Державної стратегії управління лісами України до 2035 року  – досі не було затверджено.

Разом з тим, під час експертної дискусії перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдан Боруховський розповів про перспективи для затвердження стратегії. 

“Стратегія нарешті була погоджена на урядовому комітеті і на найближчому засіданні Уряду буде затверджена. Це буде офіційний старт для інституційного реформування лісової галузі”,  – зазначив Богдан Боруховський. 

Модерував дискусію Керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта. Переглянути онлайн-презентацію дослідження та дискусію можна за посиланням.

Повна версія дослідження та презентація – за посиланнями. 

Дослідження проведене за підтримки компаній “Цунамі” та “СВИСПАН ЛІМІТЕД”.