- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- KSE Institute у новому звіті розглядає правові підстави для конфіскації російських активів для відбудови України
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ЄС, США, Велика Британія та їхні союзники заморозили близько $300 млрд активів ЦБ РФ. Понад $220 млрд знаходяться в ЄС, з них $190 млрд – в Euroclear. Планувалося, що ці кошти залишатимуться знерухомленими, допоки Росія не припинить вторгнення і не виплатить компенсацію Україні. Однак у час, коли прямі збитки від війни сягнули $155 млрд станом на січень 2024 року і продовжують зростати, дискусія щодо конфіскації активів для відновлення України привернула значну увагу в останні місяці, підкреслюючи критичну важливість та своєчасність розгляду цієї проблеми.
У той час як США, ймовірно, рухаються в напрямку можливої конфіскації резервів ЦБ РФ, а в Конгресі розглядається двопартійний законопроект, який уповноважить виконавчу гілку конфіскувати російські державні активи в межах американської юрисдикції для відновлення України – “Акт про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців” (відомий як REPO Act), – ЄС, схоже, наполягає на більш консервативній позиції. Станом на лютий 2024 року влада ЄС дотримується позиції, що основна частина російських резервів, які зберігаються в Euroclear, має залишатися іммобілізованими, і лише накопичені надлишкові доходи можуть бути оподатковані для забезпечення додаткової фінансової допомоги Україні.
У світлі цих подій Юридичний звіт KSE Institute щодо конфіскації російських державних активів для відбудови України представляє огляд правових підстав для конфіскації російських активів з погляду міжнародного права. Крім того, звіт розвіює поширені та стійкі міфи щодо юридичних та практичних труднощів, що нібито виникають у зв’язку з конфіскацією російських активів.
Зокрема, звіт робить внесок у поточну дискусію щодо конфіскації резервів ЦБ РФ як законного контрзаходу. Підкреслюється, що правова природа контрзаходів є засобом самодопомоги, доступним для всіх держав, щоб спонукати державу-порушника припинити безперервні й грубі порушення міжнародного права. У документі наголошується, що механізм контрзаходів призначений саме для вирішення ситуацій, подібних до тієї, яку спричинила агресія Росії проти України. Контрзаходи покликані, в першу чергу, припинити серйозні порушення міжнародного права, коли інші механізми правового захисту, як-от резолюції Ради Безпеки ООН, є недоступними через те, що держава-порушник є постійним членом Ради Безпеки ООН.
Дослідження також містить аналіз практики зловживання Росією правом вето в Раді Безпеки ООН з метою ухилення від міжнародної відповідальності. Розглядається й пропозиція щодо розв’язання питання конфіскації російських активів міжнародним трибуналом або національними судами відповідної юрисдикції, з акцентом на постійне невиконання Росією рішень міжнародних судів, а також на поправки до російської конституції, які інституціоналізують ігнорування Росією норм міжнародного права.
Крім цього, звіт досліджує аргумент колективної невійськової самооборони як альтернативної підстави для конфіскації російських активів.
Також роз’яснюються спірні питання, пов’язані із застосуванням суверенного імунітету щодо конфіскації російських активів. Занепокоєння щодо порушення суверенного імунітету випливає з помилкового розуміння принципу суверенного імунітету, який є процесуальним за своєю природою і застосовується виключно в контексті судових процесів, і дія якого не може поширюватися на інші сфери.
Звіт переконливо спростовує тезу про те, що Росія може вжити заходів у відповідь проти активів західних компаній, які перебувають в іі юрисдикції. Як чітко демонструє огляд російського обмежувального законодавства, прийнятого з весни 2022 року, навіть попри те, що уряди G7 однозначно заявляли, що вилучення резервів ЦБ РФ не розглядається, Росія прийняла низку нормативних актів, які ведуть до фактичної експропріації активів західних інвесторів в Росії.
Всі наведені аргументи гарантують, що демократичні країни залишатимуться в рамках закону, притягуючи Росію до відповідальності за її правопорушення. Крім того, держави мають достатньо засобів для легітимізації конфіскації активів, уклавши обов’язковий багатосторонній договір щодо поводження з російськими активами з метою відновлення міжнародного миру та безпеки.
Повний звіт KSE Institute доступний за посиланням.