27 листопада 2023 року Центр досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Agrocenter) організував семінар «Агровигляд України 2023-2030». Захід був присвячений прогнозам розвитку українського аграрного сектору. Крім того, обговорювалися аспекти економічного аналізу в цій сфері.

Вступне слово до всієї серії дискусій відкрила д-р Марія Богонос, керівник KSE Агроцентру. Д-р Богонос підкреслила, що виробництво продуктів харчування – це не лише бізнес, а й питання безпеки. З точки зору продовольчої безпеки прогнози галузі не є позитивними. У зв’язку з цим необхідний постійний діалог між зацікавленими сторонами щодо прогнозів виробництва та інших аспектів розвитку сільського господарства в Україні.

Наталія Шаповал, президент KSE Institute, виступила з доповіддю на відкритті Дискусій, наголосивши на важливості проектування різних сценаріїв.

Основні тези:

• Україна потребує глобального верховенства права та співпраці з глобальним Заходом і Півднем.

• Усьому світу потрібні стабільні ціни на сировинні товари.

• Ліквідність багатьох українських підприємств має вирішальне значення для виживання під час кризи.

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, ознайомив присутніх з аспектами роботи міністерства та впливом цієї роботи на продовольчий сектор.

Основні тези:

• 70% аграрного сектора є експортоорієнтованим.

• На людський капітал харчової промисловості впливають мобілізація та релокація населення.

• 1.5 млн. га сільськогосподарських угідь розміновано. Значна частина продуктивних земель все ще перебуває під окупацією.

• Міністерство проводить комплексне дослідження походження, динаміки та наслідків проблем агросектору.

• Міністерству необхідно враховувати поточні коливання у харчовій промисловості у власну стратегію та швидко на них реагувати.

• Міжнародний досвід подолання викликів не завжди релевантний, але може бути адаптований для використання в Україні. Така адаптація може бути здійснена шляхом одностайного схвалення стейкхолдерами галузі певної частини іноземного досвіду та досягнення консенсусу на основі іншої його частини.

• Питання щодо відновлення постраждалих підприємств до довоєнного рівня, а також впровадження нових сільськогосподарських практик і технологій стоїть перед Міністерством, і це питання необхідно обговорити.

• Міністерство вбачає необхідність допомогти тим, хто пережив війну, відшкодувати завдані нею збитки. Поточна проблема для органів аграрної політики – ліквідність відповідних підприємств.

• Прагнення України стати членом ЄС передбачає подальші зобов’язання, яких необхідно дотримуватися, і більше правил гри, до яких потрібно адаптуватися.

Д-р Олег Нів’євський, декан факультету декан факультету магістерських економічних студій КШЕ, відкрив першу дискусію серії, зазначивши про майбутній обмін досвідом.

Основні тези:

• Можна отримати досвід, розуміючи обґрунтування рішень, прийнятих для адаптації до попередніх викликів для іноземних сільськогосподарських секторів.

• Культура науково обґрунтованого аналізу економічної політики в Україні тільки розвивається. Київська школа економіки має на меті покращити спроможність України до цього.

• У пошуках вирішення поточних викликів аграрному сектору слід враховувати не лише політику та динаміку ринку, а й наукові розробки.

• США та ЄС вважаються взірцями якості аналітики в аграрній економіці.

Д-р Патрік Вестгофф, директор Дослідницького інституту продовольчої та аграрної політики Університету Міссурі, ознайомив аудиторію з проблемами, з якими стикаються аналітики у своїх прогнозах ситуації, яким мисленням вони керуються та які частини цього досвіду можна застосувати до сучасний український контекст.

Основні тези:

• Прогнозування аграрного сектору є надзвичайно складним процесом. Тим не менш, його результати настільки важливі, наскільки їх важко отримати.

• Нинішній воєнний стан українського сільського господарства досить невизначений, оскільки аналітики знають про нього не все. Вони ніколи не отримають усю можливу інформацію, але принаймні вони можуть інформувати про рішення зацікавлених сторін у максимально можливому ступені. Тим часом дослідники не повинні стверджувати, що їхні висновки є остаточно точними.

• Те, як COVID-19 вплинув на американський харчовий сектор, свідчить про низьку передбачуваність майбутнього розвитку сектора. Пізніше FAPRI отримав відповіді щодо того, що сталося і як; однак, здавалося, вони були з інших причин, ніж спочатку очікувалося. Інститут продовжує досліджувати події в агросекторі, спричинені пандемією.

• Незалежно від того, які висновки зроблені на основі отриманого досвіду, коли вони зроблені якнайкраще з можливостей аналітика, результати стають життєво важливими для подальших процесів прийняття рішень.

• У процесі сценарного моделювання деякі фактори аграрного сектору зберігають свою значущість у часі. Фактори, які не витримали випробування часом, аналітики адаптують, переглядають або замінюють більш важливими аспектами.

• Різкий стрибок цін, викликаний війною, був згладжений Чорноморською зерновою ініціативою (BSGI).

• Численні аспекти повинні бути оцінені на майбутнє. Через обмеження часу та ресурсів для прогнозування аналітики повинні зосередитися на сценаріях, що представляють найбільший інтерес.

• Стохастичний аналіз, який використовується в Сполучених Штатах для компенсацій фермерам, не є корисним для українського контексту, оскільки поточна ситуація тут передбачає різкі зміни у процесах виробництва та експорту.

• Є бажання шукати досвід інших аналітиків у спробах змоделювати ситуації, подібні до поточної.

Презентація

 

Д-р Аманда Кантріман, доцент Університету штату Колорадо, представила результати аналізу сценаріїв, проведеного у співпраці з членами KSE Aгроцентру щодо наслідків одностороннього виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи на експорт сільськогосподарської продукції та на економіку в цілому, а також на добробут населення в усьому світі.

Основні тези:

• Під час дослідження використовувалася модель загальної рівноваги двосторонньої торгівлі. Моделювання сценарію включало припущення щодо матеріально-технічної допомоги Європейського Союзу: слабкі чи сильні Європейські шляхи солідарності.

• Європейські шляхи солідарності були введені як доповнення до Чорноморської зернової ініціативи, хоча ці маршрути менш ефективні.

• Наслідки виходу РФ з Чорноморської зернової ініціативи виявилися не такими негативними, як команда дослідників очікувала напочатку. Експорт, спрямований до регіону MENA, виявився найбільш вразливим. Очікується, що експорт перероблених харчових продуктів буде замінений експортом олійних культур і овочів. Вбачається, що Європа має найбільшою мірою замінити сільськогосподарський імпорт з України продукцією з інших країн. Очікується, що через скасування зернової ініціативи Україна втратить від 2% до 10% ВВП.

• Україна та Європа отримають вигоду від потужної матеріально-технічної підтримки України з боку ЄС.

Презентація

 

Д-р Марія Богонос представила ще одне дослідження, пов’язане з перспективами сільського господарства, з акцентом не на експорті, а на внутрішньому виробництві. Вона також порівняла висновки Агроцентру з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Міністерства сільського господарства США (USDA).

Основні тези:

• Потреби українського аграрного сектору у відбудові та відновленні майже відповідають непрямим збиткам, понесеним від вторгнення РФ в країну. Потреби в довгострокових інвестиціях на реконструкцію та відновлення вдвічі перевищують більш нагальні потреби. Пряма підтримка має бути проактивною та підтримувати подальші інвестиції.

• Сільськогосподарські виробники несуть надзвичайно важкий тягар розмінування, терміни окупності якого сягають масштабів людського покоління. У них є затримка в цьому процесі, оскільки транспортні витрати залишаються високими.

• Ринок землі сільськогосподарського призначення все ще функціонує, незважаючи на вплив війни на наявність землі.

• Українські сільгоспвиробники значною мірою ізольовані від європейських товарних ринків, про що свідчать ціни на їх продукцію.

• Обсяги експорту та ціни значною мірою залежать від відповідних показників виробництва.

• Тваринництво стикається зі скороченням поголів’я та консолідацією сектора.

• Моделювання KSE Aгроцентру враховує розкрадання продукції РФ та повернення обладнання та будівель, але не враховує фінансову підтримку, яку отримують фермери.

• Прогнози ОЕСР щодо виробництва в українському сільськогосподарському секторі ближчі до прогнозів KSE Aгроцентру, тоді як прогнози USDA більш песимістичні. У порівнянні різних економетричних моделей слід порівнювати їх припущення, а також мінімуми та максимуми інтервалів прогнозів.

• Домогосподарства з найбільшим ризиком для продовольчої безпеки є домогосподарствами, розташованими найближче до лінії фронту, головами яких є жінки, зі співмешканцями з вадами здоров’я та найбільш віддалені від сільськогосподарського виробництва.

Презентація