Китай залишається ключовим постачальником військово-промислового комплексу Росії, зокрема високотехнологічної електроніки та промислового обладнання, в умовах західних санкцій, які обмежують доступ Росії до критичних технологій. Цей тематичний звіт містить детальний аналіз ролі Китаю у підтримці російської воєнної машини та є частиною ширшого дослідження про військово-промисловий комплекс Росії.

Залежність Росії від Китаю у постачанні товарів військового призначення зросла, тоді як частка ЄС знизилася з 2021 по 2023 рік. У 2021 році Китай (включно з Гонконгом) та ЄС забезпечували по 41% постачань товарів військового призначення до Росії у грошовому вимірі. У 2022 році частка ЄС знизилася до 13%, тоді як частка Китаю та Гонконгу зросла до 68%. У 2023 році – впродовж першого повного року дії нового режиму санкцій – частка ЄС скоротилася до 2%, тоді як Китай і Гонконг забезпечили 76% таких поставок. Незважаючи на те, що Китай не надавав летальної військової допомоги, він став основним джерелом постачання товарів військового призначення для Росії, сприяючи 90% їх імпорту у 2023 році.

Китай забезпечує імпорт критично важливих компонентів для російського військово-промислового комплексу через три основні канали. Перший — пряме постачання китайської продукції, яка заміщує західні товари. У 2023 році такі поставки становили 49% імпорту товарів військового призначення до Росії. Другий — реекспорт західної продукції через китайських посередників. Його частка склала 18%. Третій — виробництво товарів західних компаній на підприємствах у Китаї. Цей канал забезпечив 16% постачань у 2023 році. Кожен із цих шляхів супроводжується додатковими витратами для російської економіки. Китайські аналоги часто характеризуються нижчою якістю, а реекспорт західних товарів пов’язаний з вищими транзакційними витратами на обхід санкцій та експортного контролю. 

Крім того, Китай фактично став єдиним постачальником для Росії у низці ключових категорій компонентів, що дозволяє її військово-промисловому комплексу підтримувати і розширювати свою діяльність, незважаючи на санкції.

Імпорт електронних пристроїв зріс більш ніж на третину після того, як Росія перейшла до воєнної економіки в третьому кварталі 2022 року. Зростання поставок металообробного обладнання, зокрема верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК), підкреслюють ще більшу промислову залежність Росії від Китаю. Ці верстати використовують західні компоненти і технології, однак часто виробляються китайськими компаніями, які не перебувають під санкціями. Серед інших критично важливих категорій — оптика, яку майже повністю постачає Китай, а також радіо- та телекомунікаційне обладнання. Обидві ці категорії відіграють ключову роль у забезпеченні потреб російського військового сектору.

Для обходу санкцій та перенаправлення підсанкційних товарів Росія використовує недобросовісних дистриб’юторів і підставні компанії в третіх країнах, зокрема в Китаї. Західні виробники продовжують здійснювати постачання, якщо дистриб’ютори першого рівня формально не включені до санкційних списків — навіть за наявності зв’язків із підсанкційними структурами. Слабке правозастосування та відсутність належних стимулів до дотримання санкцій сприяють функціонуванню таких механізмів, забезпечуючи Росії доступ до заборонених технологій.

Зростаюча роль Китаю як постачальника для російського військово-промислового комплексу свідчить про посилення залежності Москви на тлі дії західних санкцій. Для обмеження доступу Росії до критичних військових технологій необхідно посилити правозастосування та усунути прогалини в механізмах дотримання санкцій.

Цей аналіз є частиною ширшого дослідження KSE Institute, присвяченого військово-промисловому комплексу Росії. Детальніше з повним текстом звіту можна ознайомитися за посиланням: https://t.ly/dl_D3