Стратегія союзників України щодо утримання російської нафти на світовому ринку — і запобігання зростанню цін — за одночасного обмеження експортних та бюджетних надходжень РФ дає результати. Експорт сирої нафти та нафтопродуктів із Росії скоротився майже на 30% у I кварталі 2023 року порівняно з IV кварталом 2022 року, а доходи бюджету від вуглеводнів — на 47% за аналогічний період. Ключову роль тут відіграли помітно ширші знижки на російську нафту через ембарго ЄС.

Проте з’являються докази потенційних порушень санкцій, зокрема, обходу режиму обмеження цін G7. Експортні ціни на російську сиру нафту становили $73 за барель у тихоокеанському порту Козьміно в I кварталі 2023 року, тоді як західні постачальники транспортних послуг, ймовірно, беруть активну участь у торгівлі. 

Про це йдеться у новому дослідженні KSE Institute «Експорт російської нафти під міжнародними санкціями».

Під впливом санкцій ринок експорту російської нафти зазнав докорінних змін. Європейські країни, які раніше були найбільшими покупцями нафти з РФ, тепер відіграють незначну роль. Кремль майже повністю переорієнтувався на Китай та Індію, де остання виступає як ключовий «новий» покупець за останні 12 місяців. У I кварталі 2023 року на ці дві країни припадало близько 75% експорту сирої нафти, тоді як частка ЄС впала до 19%.

Ембарго ЄС викликало фрагментацію ринку російської нафти, де різні сегменти характеризуються різними умовами попиту та ціновою динамікою. На європейському напрямку попит практично зник, а ціни на російську сиру нафту впали на 20–25 доларів за барель — на 10–15 доларів більше, ніж у Brent. Водночас там, де умови попиту суттєво не змінилися — зокрема на азійських ринках — ціни впали лише на 10 доларів за барель, як і у Brent.

Дослідження KSE Institute показало, що майже всю нафту, експортовану з порту Козьміно у I кварталі 2023 року (96%), було продано вище за граничний поріг ціни в $60 за барель. Водночас відстеження за судами свідчить про те, що більшість відповідних рейсів здійснювалася за участі західних суден чи морських страхових компаній. Подібна практика вказує на потенційно поширений спосіб обходу режиму обмеження цін.

Зважаючи на ці обставини, аналітики KSE Institute закликають союзників України посилити чинні, зокрема:

1. Провести аудиторські перевірки для встановлення порушників цінової «стелі»;

2. Ухвалити заходи з підвищення прозорості угод, в яких не беруть участі західні перевізники енергоносіїв;

3. Удосконалити адміністративний потенціал з контролю за дотриманням санкцій.

Збереження чинних санкцій є ключовим, однак подальше зниження граничних цін на сиру нафту та нафтопродукти також має сенс, враховуючи рішення ОПЕК про скорочення видобутку сирої нафти та подальше підвищення світових цін на нафту. Це має стати відповіддю на потенційне зростання бюджетних та експортних доходів РФ.