Мета дослідження — оцінити європейські підходи до моделювання та використання прогнозів, щоб підвищити ефективність підготовки Держбюджету та середньострокової фінансово-структурної документації у Міністерстві економіки, торгівлі та сільського господарства України. Результатом роботи стали практичні рекомендації для уряду у формі «матриці політичних рекомендацій». А також, висновки — наскільки досвід 6 досліджених країн відповідає потребам України в контексті євроінтеграції, та пакет найбільш вдалих зразків документів, що полегшить застосування висновків на практиці у роботі Міністерства.

KSE Institutе провів дослідження практик Швейцарії, Німеччини та Польщі в рамках проєкту «Swedish Centre for European Future at KSE», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Центру економічної стратегії (ЦЕС) дослідив напрацювання Хорватії, Нідерландів та Латвії за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».  

Ключові висновки дослідження:

Україні потрібно встановити чіткі рамки процесу прогнозування за прикладом європейських країн — визначити, хто готує, перевіряє і відповідає за прогнози та як фіксуються розбіжності. Урядовий прогноз залишиться основою для бюджету та середньострокового планування, але має створюватись у співпраці з незалежними експертами та верифікуватись ними. Це забезпечить публічну професійну оцінку припущень і ризиків та прозорість, що найбільше відповідає практикам, прийнятим у ЄС. 

Важливо закріпити прогноз, як продукт інституції, та зафіксувати процедури оновлення, документування припущень і архівування версій. Це допоможе уникнути політизації прогнозів і посилить їх точність через внутрішні процедури і залучення зовнішніх експертів у форматі консультацій.

Критично закріпити та оновити базовий прогнозний календар, який:

• Забезпечує оновлення прогнозу до ключових етапів формування бюджету; 

• Дозволяє міжнародним партнерам (ЄК, МВФ) працювати з узгодженими числами; 

• Залишає простір для обговорень з партнерами, експертами та стейкхолдерами задля верифікації прогнозу; 

• Встановлює план дій у випадку затримок з публікацією через обставини непереборної сили. 

Формалізація календаря — необхідна умова подання макроекономічних прогнозів до Європейської Комісії в рамках процедур економічного діалогу та європейського семестру. А публікація не лише даних, а й пояснень з припущеннями, ризиками та альтернативами стане сигналом про більшу зрілість українських інституцій.

Варто закріпити обов’язковий перелік макроекономічних показників з чіткими правилами їх застосування та визначеннями, сумісними з ESA 2010. Ці показники мають бути основою  всіх ключових стратегічних і бюджетних документах держави. Будь-які відхилення потрібно документувати та обґрунтовувати. Єдина, офіційно затверджена макрооснова, дозволить підвищити довіру міжнародних партнерів до прогнозів і фіскального планування України.

Аналітики рекомендують використовувати потенційний ВВП, як інструмент аналізу потенціалу, а не як фактичний “доказ”, уникати оптимістичних оцінок потенціалу в бюджетних розрахунках без достатніх підстав, робити сценарний аналіз на основі оцінок потенційного ВВП та, відповідно, розриву.

Важливо оформити процеси фіксації монетарних (ставка, інфляція, курс) та зовнішніх (ціни, попит ключових партнерів, умови фінансування) припущень, щоб знизити ризик неявних оцінок та підвищити прозорість прогнозів для зовнішніх користувачів.

Ключовою рекомендацією щодо прогнозування доходів Держбюджету та ефекту від змін в податковій політиці та реформ є розподіл чинників на механічний вплив макропоказників на доходи, ефекти від податкових змін, ефекти структурних реформ та інвестицій. При цьому важливо, щоб ефекти реформ не включалися в базовий сценарій, поки вони не закріплені на практиці юридично і фінансово. Такий підхід — стандарт для програм МВФ і відповідає очікуванням Єврокомісії.

Основна технічна рекомендація — створити національну систему, яка від початку будується, враховуючи майбутню інтеграцію з ЄС-інструментами, мінімізує дублювання звітності, має чітко визначених власників даних і відповідальність. 

Детальніше про підходи і практики в досліджених країнах, порівняння та рекомендації на основі аналізу читайте у повній версії звіту «Інституційна архітектура макропрогнозування: досвід ЄС та імплікації для України» за посиланням.