Сукупні втрати для економіки України від запровадження квот на імпорт мінеральних добрив можуть становити 100-238 млн дол США. Таку оцінку економічних наслідків ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства надали експерти Київської школи економіки. Презентація оцінки на базі економічного моделювання відбулась 11 червня.

Зокрема, модель Київської школи економіки прогнозує наступні очікувані наслідки: 

• вигода (додаткові доходи) виробників міндобрив – 63-238 млн дол США;
• втрати сільгоспвиробників – 174-509  млн дол США. При цьому менші виробники зазнають більших втрат;
• вигоди трейдерів – 10-33 млн дол США; в найгіршому випадку це може бути величина ренти держслужбовців від адміністрування та розподілу квот
• сукупний ефект на економіку – втрати на рівні 100-238 млн дол США.

Крім того, очікується зростання цін на селітру на 5-22%.

“Окрім суттєвих втрат для економіки та агровиробників, ініціатива щодо запровадження квот несе ризики зриву поставок через ліцензування або адміністрування квот. Це потенційно корупційний ризик”, – наголосив професор Київської школи економіки Олег Нів’євський, керівник дослідницького центру UAFoodTrade під час презентації економічного моделювання запровадження квот.

Відповідно до моделі, Київська школа економіки не рекомендує запроваджувати квоти на імпорт мінеральних добрив. 

“Потрібно більше працювати безпосередньо з хімічною галуззю над її розвитком і робити це не за рахунок сільгоспвиробників. В хімічної галузі є чудовий фактор розвитку – зростаючий внутрішній попит з боку АПК. Від роботи конкурентного ринку, разом із підвищенням ефективності та інвестиціями у технології та інновації, виграють усі – і виробники, і споживачі”, – наголосив Олег Нів’євський.

Довідково

Мінекономіки нещодавно виступило з ініціативою запровадження квотування імпорту до України деяких азотних добрив (аміачної селітри та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідо-аміачної суміші – КАС) та комплексних добрив (NP та NPK-добрив) незалежно від країни походження. Така ініціатива зроблена за результатами проведеного розслідування Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) відповідно до рішення від 21.08.2019 №СП-425/2019/4411-03, яке було зроблено на вимогу виробників хімічної промисловості.

До сьогодні, обмеження на імпорт були лише за країною походження, з Російської Федерації у вигляді антидемпінгових заходів щодо імпорту аміачної селітри (з 2008 року), карбаміду та КАС (з 2017 року). З червня минулого року імпорт міндобрив з РФ взагалі заборонений.

У моделюванні враховані: 

• величина цінової еластичності попиту та пропозиції (або чутливості ціни до величини попиту та пропозиції);
• в моделюванні враховується лише фактор запровадження квот, всі решта факторів – незмінні;
• розрахунки проводились для аміачної селітри та NP-добрив, оскільки для інших продуктів запропоновані квоти – не обмежувальні. 
• за основу взяті показники галузі за 2019 рік.

Більш докладно про модель – у презентації.