Доступ дрібних фермерів до фінансових ресурсів – одне з ключових питань перед запуском ринку землі. За оцінками, лише 2% від довгострокових фінансових потреб фермерів та 50% від їхніх короткострокових потреб задовольняються банками, що стримує розвиток дрібних фермерських господарств в Україні. Держава, фінансові установи та фермери повинні виконати низку зобов’язань для успішного запуску кредитування невеликих агровиробників.

Про це говорили спікери круглого столу “Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі”, який 4 листопада відбувся у Київській школі економіки за сприяння проєкту ЄС та Світового банку “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.

Інституційна спроможність малих фермерських господарств мати доступ до фінансування для купівлі землі та інвестицій поки залишається невисокою.

Фермери вважають такі 4 проблеми – ключовими при отриманні кредитів: 

• високі відсоткові ставки;
• значна сума першого внеску;
• відсутність застави;
• складність бухгалтерського адміністрування фінансової звітності.

Президент KSE, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (2019-2020) Тимофій Милованов заявив, що критично важливо, аби під час запуску земельної реформи влітку 2021 року дрібні фермери мали доступ до фінансування: “Якщо не буде нормального доступу до фінансування, умови ведення бізнесу для малих і великих агропідприємств будуть неоднаковими.  Це спотворить ефективність і справедливість ринку, з’являться ризики делегітимізації реформи, тому що не буде рівних правил гри. Тому важливо зробити всю домашню роботу до запуску ринку землі, щоб і регулювання, і фінансування було нормальним”. 

Засновник виробничого кооперативу “Як бджола” Олег Бачинський зазначив, що співпрацювати з банками наразі важко і вони не завжди готові кредитувати дрібних фермерів: 

“Я намагався взяти кредит на купівлю трактора, але банк вимагав сплатити 50% його вартості як стартовий внесок, тому довелося скористатися послугами лізингової компанії під більший відсоток, але без такого значного початкового внеску”. 

Голова Всеукраїнського конґресу фермерів, голова громадського об’єднання «Агро-Продовольча Рада» Іван Слободяник вважає, що ключовими інструментами в отриманні доступу до фінансування має стати запуск роботи спеціалізованої установи «Фонд часткового гарантування кредитів». Крім того, важлива роз’яснювальна робота державних органів щодо цього питання. 

За його словами, прийнятними для фермерів є кредити під 2% у доларах та 5% – у гривнях. “Тільки з такими умовами ми могли б без стресу і страху чекати запуску ринку”, – сказав він. 

“Для малих агровиробників важливим питанням при отриманні кредитів є застава. Не у всіх вона є, тому відміна мораторію зробить землю сільськогосподарського призначення більш цікавим об’єктом застави для банків”, – вважає Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

На його думку, важливо запровадити кредитну програму з доступу дрібних фермерів до готових бізнес-планів та консультацій щодо розвитку власного господарства, а також державну програму з розвитку кооперації. Крім того, слід запровадити низку фіскальних змін для того, щоб вивести в легальне поле тих виробників, що здійснюють тіньовий обробіток землі без сплати податків. Йдеться про 30-35% сільгоспземель в Україні. 

Виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова заявила про стійке бажання банків кредитувати фермерів, і що із запуском ринку доступ до фінансових інструментів розшириться. Для банків ключовим фактором є прозора фінансова звітність виробника. 

“Ми активно підтримуємо відкриття ринку землі, якщо земля стане ліквідним активом, який можна продати на прогнозованих умовах, то кращої застави годі шукати. Нас обмежує в кредитуванні мораторій”, – пояснила вона.

Лариса Бондарева, заступниця голови правління «Креди Агриколь Банку» та Євген Заіграєв, керівник дирекції МСБ Приватбанку зазначили, що їх банки розробляють програми для іпотечного кредитування малих та середніх фермерів. Ключові перешкоди для співпраці – відсутність прозорих фінансових звітів у фермерських господарств та занепокоєння щодо вартості землі через розпорошеність земельних ділянок на різних територіях. Банкіри також наголосили, що державна підтримка дозволить збільшити обсяги кредитування для малих та середніх агропідприємств.

Ключовим у вирішенні питання забезпечення фермерів доступними кредитними коштами є ухвалення законопроекту №3205-2 про створення Фонду часткового гарантування кредитів.

“Міжнародна практика показує, що Фонд часткового гарантування кредитів – це саме той інструмент, який допоможе дрібним підприємцям отримати доступ до фінансів і фактично є заміною застави”, – вважає Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору з глобальної практики фінансів та ринків Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні. 

За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, ухвалення законопроєкту №3205-2 очікується найближчим часом, відповідні кошти на створення Фонду будуть передбачені в бюджеті.

Водночас, як зауважив Тарас Висоцький, одним зі стратегічних питань в частині доступності фінансів для фермерів є створення Державного аграрного реєстру. 

Його мета – стимулювання фермерів до більшої прозорості ведення бізнесу шляхом реєстрації в єдиній державній інформаційній системі, створення прозорої процедури розподілу коштів у рамках програм держпідтримки через таку систему. 

Державний аграрний реєстр уже працює у пілотному режимі завдяки підтримці ЄС та Світового банку. Відповідний закон ухвалений Верховною Радою у другому читанні 5 листопада. Після його підписання Президентом стане можливим повноцінний запуск реєстру, що сприятиме підвищенню прозорості роботи агровиробників, їхньої обізнаності з програмами державної підтримки, а також поліпшенню доступу до кредитних коштів, оскільки система передбачає надання банкам за згоди фермера доступу до даних про його діяльність.

Київська школа економіки розпочала серію круглих столів та публічних дискусій під назвою «Прозорі земельні відносини в Україні», присвячених підвищенню транспарентності в управлінні земельними ресурсами. Проєкт реалізується за сприяння Програми ЄС та Світового банку “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.