10 квітня експерти KSE Institute, зокрема Еліна Рибакова та Анна Власюк, разом з представниками CEPA Володимиром Дубовиком та Семом Гріном, презентували спільне дослідження “Стійкість, відбудова, відновлення: Шлях вперед для України” під час дискусії “Україна: Шлях вперед”.

Дискусія була присвячена обговоренню економічних, політичних та безпекових елементів відбудови та відновлення України. Важливо розуміти, що зусилля з відбудови в Україні мають розпочатися негайно, а не після закінчення війни. Орієнтовна вартість реконструкції в $1 трлн не покриє всіх необхідних витрат. Відновлення суверенітету, територіальної цілісності, безпеки та процвітання громадян потребуватиме ще трильйони доларів. На сьогоднішній день західні уряди, міжурядові організації та міжнародні фінансові інституції виділили трохи менше $80 млрд на повоєнне відновлення України. Це лише невелика частина необхідних коштів. Тому питання фінансування реконструкції та відновлення України є нагальним і невідкладним.

“Конфіскація російських активів також має важливе значення для підтримки фінансування та відбудови України і сигналізує агресору, що порушення міжнародного права не залишиться безкарним. Варто пам’ятати, що контрзаходи є усталеним принципом міжнародного публічного права, а суверенний імунітет – це процесуальна норма, яка застосовується виключно в судовому процесі, а не за його межами. В умовах, коли Росія блокує роботу Ради Безпеки ООН через право вето, контрзаходи є надзвичайно важливими для виходу з політичного глухого кута. Отже, цей механізм розроблений спеціально для ситуацій, подібних до тієї, що спричинена російською агресією”, – зазначила наукова співробітниця Інституту KSE Анна Власюк.

Зважаючи на нагальну потребу у відбудові та відновленні України, CEPA та Київська школа економіки окреслили чотири ключові складові відновлення України: економіка та фінанси, українські реформи, політична воля Заходу та післявоєнна безпека. Кожна складова має вирішальне значення для забезпечення стабільності, а тому їх необхідно втілювати паралельно.

З огляду на це, можна виділити чотири завдання з відбудови: Максимізація стійкості у воєнний час; Інвестування в майбутню економіку та інфраструктуру України; Підготовка до інтеграції в ЄС; Зміцнення української держави та стримування майбутніх російських атак. Ці завдання мають вирішуватися у три етапи: стійкість у воєнний час, швидка відбудова та сталий розвиток.

На початку дослідження розглядаються економічні масштаби відбудови та наявні фінансові ресурси. Потім аналізуються політичні виклики, з якими стикаються як Україна, так і Захід. Окремо обговорюється важливість гарантування безпеки для України. Насамкінець пропонується покроковий план відбудови та відновлення, який окреслює завдання для України та її західних союзників на кожному з цих трьох етапів.

Ключові рекомендації цього звіту включають фінансову підтримку України з боку Заходу, інвестування, планування післявоєнного відновлення, залучення громадянського суспільства, зміцнення оборонно-промислової бази України, підвищення адміністративної спроможності держави, зміцнення демократії в Україні, політичну волю ЄС до інтеграції України в Європейський союз, узгодження національних інтересів США з підтримкою України, а також надання короткострокової військової допомоги Україні.

“Доповнюючи рекомендації звіту, хочу зазначити, що впровадження реформ у галузях державного управління та боротьби з корупцією мають пріоритетне значення. Вони сприятимуть посиленню адміністративної спроможності України, що дозволить залучити більшу кількість інвестицій. Навіть зараз якість інституцій в Україні перевершує багато повоєнних країн, пропонуючи значні переваги. Це підкреслює багатообіцяючі перспективи України та сигналізує Європі про важливість України для її майбутнього, насамперед у таких сферах, як зелений перехід, природні ресурси та військові технології”, – зазначила віце-президент з питань зовнішньої політики Київської школи економіки Еліна Рибакова.