У 2025 році доходи територіальних громад України перевищили 554 млрд грн — на 12%, або +59 млрд грн більше, ніж роком раніше. Попри це, значна частина зростання номінальна: через інфляцію, яка наприкінці 2025 року становила близько 8%, таке збільшення фактично лише компенсувало зростання цін. 

Про це йдеться у дослідженні «Аналіз бюджетів громад у 2025 році», підготовленому командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.

ПДФО, що становить 37,1% усіх доходів громад, зріс на 17,2%. Проте у багатьох громадах цього недостатньо, щоб випередити інфляцію. При цьому у 36% громад він дає понад половину власних надходжень. А 50 найбільших громад отримують 56% доходу від ПДФО.

Єдиний податок — друге за значенням джерело власних доходів громад. У 2025 році він зріс із 54,1 млрд грн до приблизно 60 млрд грн (+11,3%) і формує близько 15–16% власних надходжень. Це також вказує на стабілізацію малого бізнесу: зростають обороти, а не кількість ФОПів (~2,17 млн). Водночас картина нерівномірна: у 213 громадах надходження єдиного податку навпаки скоротилися — передусім там, де бізнес найбільше постраждав від війни.

Акциз зростав найшвидше (+33,2%) — через підвищення ставок і споживання пального. 

Майнові податки (+15,6%) поступово посилюються, особливо в малих громадах. Натомість рента і неподаткові доходи залишаються слабкими: неподаткові скоротилися на 2,3%.

Найбільші місцеві бюджети традиційно зосереджені у найпотужніших економічних регіонах. У 2025 році найбільші обсяги доходів акумулювали громади Дніпропетровської області (понад 63,9 млрд грн), Львівської (47,8 млрд грн), Київської (42,9 млрд грн), Харківської (понад 41 млрд грн) та Одеської (близько 39 млрд грн). Разом це майже половина всіх місцевих бюджетів країни. Найшвидше доходи зростають у західних областях, куди перемістилася значна частина підприємців: у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській — на 18–21%.

Міжбюджетні трансферти становили 168,1 млрд грн (30,3% усіх доходів) і зростали найповільніше серед усіх джерел — лише на 4,7%. Це сигнал, що власні доходи громад поступово зміцнюються. Водночас для прифронтових територій ситуація інша: там трансферти фактично є основою бюджету і компенсують втрату податкових надходжень.

Видатки зросли швидше за доходи (+14,7%) і з них ~82,5% — це витрати на бюджетну сферу. Причому майже половина всіх видатків йде на оплату праці з нарахуваннями. Капітальні видатки поступово відновлюються, але залишаються низькими (~17,5%). Це обмежує інвестиції, хоча в окремих постраждалих громадах (зокрема на Харківщині) частка капітальних видатків може сягати 55–66% бюджету. У підсумку більшість ресурсів і далі спрямовується на утримання системи, а не розвиток.

Освіта залишається найбільшою статтею витрат — близько 44% усіх видатків громад. На зарплати педагогів у 2025 році спрямували понад 179 млрд грн. Водночас частка держави у фінансуванні освіти зменшилася з 75,4% у 2024 році до 74,1% у 2025-му. 

Попри складні умови, частина міських громад продовжує формувати резерви (середній залишок — близько 80 млн грн), хоча інтерес до розміщення коштів на депозитах знижується. Прогнози на 2026 рік стримані: планові доходи закладені на рівні 518,7 млрд грн, що на 6% менше за фактичний результат 2025 року. Це радше обережний підхід до планування — значна частина трансфертів і капітальних видатків традиційно додається вже протягом року.

Загальна фінансова картина місцевого самоврядування стає дедалі контрастнішою. Частина громад — передусім у центральних і західних регіонах — поступово зміцнює власну економічну базу і демонструє стабільне зростання власних надходжень. Натомість для прифронтових територій фінансова стійкість значною мірою залежить від державної підтримки. У низці міст трансферти становлять понад половину всіх доходів, а відновлення місцевої податкової бази залишається питанням не планування, а безпекової ситуації.