У першому кварталі 2026 року власні доходи громад становили $2,2 млрд, що на 11,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У західних і центральних областях доходи зросли на 15–25%, тоді як у Херсонській та Донецькій областях скоротилися на 46% і 29% відповідно через тимчасову окупацію, відтік населення та зупинку бізнесу.

Найбільшим джерелом надходжень залишається податок на доходи фізичних осіб, який забезпечує понад половину власних доходів громад. Його надходження зросли завдяки підвищенню номінальних зарплат — середня зросла із $534 до $650 на місяць. Надходження від акцизного податку збільшилися на 24,6%, зокрема через підвищений попит на пальне для генераторів. Водночас надходження від єдиного податку для малого бізнесу зросли лише на 2,8%, хоча кількість підприємців перевищила 2,1 млн осіб. Земельна плата майже не змінилася через тимчасову окупацію частини територій та незначне оновлення нормативної оцінки земель.

Обсяг трансфертів із державного бюджету зріс на 29,5%. Основними причинами стали підвищення зарплат вчителів на 30% із початку 2026 року та збільшення базової дотації вирівнювання. Водночас субвенція для найбільш постраждалих громад скоротилася на 28,6%.

Громади дедалі більше витрачають кошти на поточні потреби, а не на розвиток. Загальні видатки становили $2,96 млрд, з яких 93,4% припадало на поточні витрати. За рік вони зросли на 17,3%. Найбільше коштів було спрямовано на освіту — понад 51% усіх видатків. Далі за обсягом фінансування йшли соціальний захист, охорона здоров’я та культура. Водночас капітальні інвестиції скоротилися на 19,2% — до $194,9 млн, а обсяг коштів, спрямованих на розвиток із поточного бюджету, зменшився на 71%.

У першому кварталі кількість атак зросла на 46%, а масштаби руйнувань були втричі більшими, ніж у першому кварталі 2025 року. На удари з повітря та атаки дронів припадало 81% усіх нападів проти 27% у 2024 році. Це означає, що загроза вже не обмежується прифронтовими територіями. Найбільше постраждав житловий фонд — на нього припало 72% усіх пошкоджень. Далі йдуть об’єкти енергетичної інфраструктури (19%), школи та медичні заклади.

Найбільших матеріальних збитків зазнали міські громади. Хоча на них припало менше половини всіх атак, вони отримали близько 70% усіх пошкоджень інфраструктури. Водночас дрони та авіаудари дедалі частіше досягають сільських і віддалених населених пунктів. Серед неприфронтових міст під ударами найчастіше опинялися Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Конотоп, Чернігів і Полтава.

У першому кварталі було укладено 56 нових угод про співпрацю, переважно у сферах спільного фінансування установ, освіти та соціальних послуг. Великі міські громади дедалі частіше виконують роль центрів підтримки для менших сусідніх громад. У сфері планування 877 громад затвердили середньострокові інвестиційні плани, а 722 — єдині переліки проєктів. Водночас залишається проблема неузгодженості між плануванням і фінансуванням: частина громад отримала кошти без затверджених планів і не могла їх використати, тоді як інші мали затверджені плани, але не отримали фінансування.