Україна терміново потребує додаткового фінансування від партнерів, оскільки продовження війни збільшує видатки на оборону та потреби на реконструкцію, ставить під загрозу фінансування бюджету, обтяжує платіжний баланс та уповільнює економічне зростання. Бюджетний дефіцит на 2025–2028 роки оцінюється приблизно в 53 млрд доларів, що значною мірою відображає збільшення видатків на оборону та соціальний захист під час війни та після її закінчення. Це в цілому відповідає оцінці МВФ у 65 млрд доларів на 2026-29 роки. Для збереження макрофінансової стабільності Україні терміново потрібна нова програма МВФ та ухвалення запропонованого кредиту на відшкодування збитків у розмірі 140 млрд євро від ЄС та інших партнерів G7. Важливо, що цей кредит буде безвідсотковим і буде погашений лише після отримання відшкодування від Росії, що сприятиме стійкості боргу.

Короткострокові перспективи економічного зростання України погіршилися через посилення потреб у відновленні оборонного та енергетичного секторів. Низькі темпи зростання ВВП у першому півріччі, що становили лише до 0,8% у річному вимірі, та поновлення російських атак на енергетичну інфраструктуру негативно впливають на економічну активність, нівелюючи нещодавні позитивні сигнали у виробничому та будівельному секторах. KSE Institute прогнозує зростання ВВП у 2025-26 роках у діапазоні 2-2,5%, а потім післявоєнне відновлення на рівні 4,3% і 5,9% у 2027 і 2028 роках відповідно. Однак післявоєнне відновлення вимагатиме достатніх інвестицій, оскільки зростання буде зумовлене переважно накопиченням капіталу. Зростання, що базується на інвестиціях, відновлення інфраструктури та оновлення промисловості вимагають більш ефективного залучення як іноземного, так і місцевого капіталу, щоб повністю реалізувати потенціал української економіки.

Зростання торговельного дефіциту України становить все більшу проблему. Вищий, ніж очікувалося, імпорт — частково через закупівлю зброї, електромобілів та неоподатковуваних невеликих посилок — сприяє збільшенню торговельного дефіциту. Зараз прогнозується, що дефіцит досягне ~42 млрд доларів у 2025 році і залишиться на високому рівні протягом 2026-28 років. Зменшити дефіцит буде досить складно, оскільки імпорт зараз фактично вдвічі перевищує експорт, а це означає, що експорт повинен зростати вдвічі швидше, ніж імпорт, лише щоб зберегти розрив в абсолютних цифрах. Враховуючи вплив війни на потоки капіталу та прогнозоване різке скорочення іноземної підтримки, торговельний дефіцит призведе до різкого зменшення резервів до 12,4 млрд доларів на кінець 2028 року.

Бюджетний тиск залишається значним на тлі підвищених витрат на оборону та безпеку, а дефіцит бюджетного фінансування, за прогнозами, досягне 53,3 млрд доларів у 2025-28 роках. Прогнозується, що сукупний бюджетний дефіцит за цей період становитиме 142,5 млрд доларів, при цьому поточні зобов’язання з фінансування значно нижчі – 89,4 млрд доларів, переважно в рамках програми ЄС Ukraine Facility та механізму ERA, що створює значний дефіцит фінансування, який має бути усунутий Україною та її міжнародними партнерами. Витрати на оборону, за прогнозами, зростуть до 83 млрд доларів у 2025 році. Хоча очікується, що після ймовірного закінчення війни у 2026 році оборонні витрати поступово зменшуватимуться, їхня частка у загальних державних видатках залишатиметься значною, оскільки Україна повинна буде підтримувати сили стримування проти майбутньої російської агресії та відновити вичерпані запаси озброєння.

Динаміка державного боргу України залежить від стійких рішень щодо усунення дефіциту бюджетного фінансування. До усунення дефіциту та виключення кредитів ERA прогнозується, що у 2025-27 роках співвідношення боргу до ВВП становитиме близько 80%. Однак недофінансування критично важливих бюджетних потреб є неприйнятним і може серйозно підірвати стійкість та відновлення України. У негативному сценарії, за якого весь дефіцит фінансування покривається зовнішніми позиками, цей показник зросте до 95 %, що створить серйозні ризики для макрофінансової стабільності України. Тому надзвичайно важливо остаточно узгодити умови позики на відшкодування збитків, яка не загрожуватиме стійкості боргу, оскільки є безвідсотковою, а її погашення залежить від отримання репарацій від Росії.

Інфляція продовжує знижуватися завдяки виваженій монетарній політиці, а обмінний курс залишається загалом стабільним, хоча в 2026 році очікується його поступове знецінення. Загальний рівень інфляції знизився з пікового значення 15,9% у травні 2025 року до 11,9% у вересні завдяки стабільним цінам на продукти харчування та енергоносії, а також жорсткій монетарній політиці НБУ. Очікується, що вона продовжить знижуватися протягом 2026 року, а потім зросте у 2027 році, коли відновлення економіки набере обертів. НБУ зберіг свою ключову ставку на рівні 15,5%, що стабілізувало інфляційні очікування, і значне пом’якшення політики очікується лише після того, як інфляція впаде нижче 10%. Тим часом гривня залишалася в цілому стабільною на рівні 41-42 грн за долар США завдяки постійним інтервенціям НБУ та надходженню іноземної допомоги, проте, за прогнозами, до кінця 2026 року вона знеціниться до ~45 грн за долар США на тлі побоювань щодо зменшення іноземної підтримки.

Прогноз, представлений у Macroeconomic Handbook за жовтень 2025 року, окреслює макроекономічну траєкторію України на 2025-2028 роки в умовах триваючої російської агресії та визначає можливості для відновлення після закінчення військових дій. Публікація містить комплексний аналіз економічної діяльності, динаміки секторів, зовнішньої торгівлі, руху капіталу, бюджету, державного боргу, інфляції, монетарної політики, динаміки обмінного курсу та ринку праці. Довідник також містить чотири спеціальні розділи, присвячені кредиту на відшкодування збитків, новим викликам у сфері енергетики, місцевим бюджетам та сільському господарству.