Державний бюджет України «завдяки» податковим пільгам втратив 776,8 млрд грн у 2010–2019 рр – дослідження

14 грудня 2020

Протягом 2010-2019 років Державний бюджет України через надання податкових пільг суб’єктам господарювання недоотримав 776,8 млрд грн податкових надходжень, місцеві бюджети – 49,9 млрд грн у цінах 2019 року.

Такими є результати дослідження Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, представлені під час онлайн дискусії «Кого та як субсидувала Україна через податкові пільги у 2010–2019 рр». 

«В Україні відсутня державна політика з надання податкових пільг. Не сформовано перелік правил та принципів надання пільг. Податкові пільги надаються не за принципом підтримки інноваційних галузей, а тим галузям, які мають найбільшу вагу в економіці (= найбільше лоббі в парламенті)», – зазначила Дарина Марчак, керівник Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління. 

За її словами, податкові пільги часто є інструментом політичного торгу в переговорах між урядом та парламентом про депутатську підтримку важливих урядових законопроектів. За останні 5 років 75% усіх пільг ухвалено саме в «бюджетний період» (листопад-грудень). 

Аналітик Центру Юлія Маркуц додала, що пільги в Україні надаються без чіткого аналізу їх впливу на соціально-економічний розвиток України. При цьому перелік отримувачів податкових пільг є закритим, не можливо дізнатися, які саме компанії отримують найбільший зиск від пільг. Відсутній дієвий механізм компенсації податкових надходжень, недоотриманих внаслідок застосування податкових пільг.

Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко наголосила, що при наданні пільг слід уникати субсидування одних галузей економіки за рахунок інших, а також потрібно застосовувати систему моніторингу впливу пільг: “При наданні будь-яких пільг важливо комплексно до цього підходити, аналізувати всі ризики, і прораховувати, скільки часу загалом бюджет може надавати ту чи іншу пільгу. І звісно завжди потрібно розрізняти, які можуть бути для дрібного бізнесу і пільги, які ініціюють певні народні депутати для великого бізнесу”.

Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців, підтримала необхідність створення прозорої системи надання податкових пільг та зменшення їхнього впливу для створення більш рівномірного податкового навантаження на платників податків в Україні. За її словами, для інвесторів значно важливішими є не податкові пільги, а прозорі та справедливі умови ведення бізнесу. Ключовою проблемою для інвестклімату наразі для України лишається судова реформа, яку чекає вся бізнес-спільнота.

Яна Бургімова, ексрадниця міністра фінансів з питань податків, вважає, що в Україні вкрай важливо розробити та запровадити чітку систему вимог до надання податкових пільг суб’єктам господарювання, їх моніторингу та ефективності. Крім того, варто підвищити роль Антимонопольного комітету в оцінці надання податкових пільг, оскільки податкова пільга є формою державної підтримки.

Серед найбільших отримувачів податкових пільг в Україні у 2010-2019 роках – сільське господарство (72,3 млрд грн), переробна промисловість (27,2 млрд грн), торгівля та ремонт автотранспортних засобів (25,1 млрд грн). При цьому ці цифри пораховані на основі офіційної статистики податкових органів  і не враховують низки прихованих інструментів пільгового оподаткування, таких як тимчасові стимулюючі ставки з рентної плати для нових родовищ, спеціальний режим оподаткування для аграрного сектору, використання великим бізнесом спрощеної системи мінімізації податків тощо. Оцінка їх впливу на обсяг втрат бюджету від податковвих пільг потребує подальшого дослідження. 

«Податкові пільги в агросекторі сповільнюють зростання його продуктивності і є неефективним способом стимулювання з точки зору використання коштів платників податків. Одна гривня податкових пільг, направлена на спецрежим ПДВ, давала 20 коп. продуктивності в галузі, а на єдиний податок – 10 коп. продуктивності. Крім того, великі та середні агровиробники отримують більше вигод від податкових пільг, чим стримують розвиток малих фермерів», – вважає Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки.

Проте за словами генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Романа Сластьона, розмір податкових пільг для фермерів не співставний з розмірами державної підтримки АПК в ЄС.  

«Прибутковість в українському АПК за останні 5 років зменшилася. Це відбувається через високу конкуренцію на глобальних ринках. Тому Україна має думати про підтримку свого агровиробника, щоб не фінансувати європейських фермерів через купівлю їх м’яса та молока на полицях вітчизняних магазинів», – сказав він. 

Основними рекомендаціями Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління щодо політики надання податкових пільг є: 

1) зафіксувати на законодавчому рівні (у Податковому кодексі) державну політику з надання пільг;

2) залишити лише уряду право законодавчої ініціативи з запровадження податкових пільг;

3) визначити у Податковому кодексі, що пакет супроводжуючих документів до проектів про надання податкових пільг має містити детальну аргументацію та розрахунки доцільності їх надання, втрат від пільг та очікуваного соціально-економічного ефекту від їх запровадження;

4) включити до довідників пільг Державної податкової служби та статистики Мінфіну інформацію про обсяги фактичної підтримки суб’єктів господарювання з бюджету за рахунок прихованих податкових пільг; 

5) оприлюднювати повну інформацію про те, які компанії та в якому обсязі є бенефіціарами податкових пільг; 

6) регулярно здійснювати та оприлюднювати дослідження впливу податкових пільг на розвиток галузей, яким ці пільги були надані.