fbpx

Дефіцит у 17,7% ВВП і понад половина витрат на оборону: що закладено в бюджетній декларації на 2027–2029 — оцінка Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute

26 Червня 2026

Уряд України затвердив бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, яка ґрунтується на більш обережному макроекономічному прогнозі, що передбачає повільніші темпи післявоєнного економічного відновлення. Зростання реального ВВП прогнозується на рівні 4,5% у 2027 році, 5,3% у 2028-му та 6,7% у 2029-му — нижче, ніж планувалося раніше. Гривня поступово слабшатиме: з 47,1 грн за долар у 2027 році до 50,7 грн у 2029-му. Інфляція у 2027 році може сягнути 9,3% і лише до 2029 року повернеться в цільовий діапазон близько 6%.

Оборона залишається головним пріоритетом видатків. У базовому сценарії на сектор безпеки і оборони спрямують 54,6% усіх видатків у 2027 році, 46,9% — у 2028-му та 37,5% — у 2029-му. Альтернативний сценарій передбачає продовження активних бойових дій. У такому разі оборонні видатки зростуть додатково на 400–500 млрд грн і перевищать 28% ВВП, сягнувши близько 3,2 трлн грн у 2027 році.

Дефіцит державного бюджету у 2027 році становитиме 17,7% ВВП, або понад 2 трлн грн — у 2,4 рази більше, ніж передбачалося раніше. До 2028 року він знизиться до 11,1% ВВП, а до 2029-го — до 5,5% ВВП (822,4 млрд грн). Державний борг досягне піку у 2028 році — понад 114% ВВП, а у 2029-му становитиме 108,7% ВВП, або понад 16 трлн грн у абсолютному вимірі. Головним джерелом покриття дефіциту залишається зовнішня допомога — МВФ, ЄС, Світовий банк.

Доходи бюджету зростатимуть з 2,9 трлн грн у 2026 році до 3,7 трлн грн у 2029-му. Частка податкових надходжень збільшиться з 85,6% до 93,2%, а головним джерелом залишиться ПДВ — понад 47% податкових надходжень у 2028–2029 роках. Додаткові заходи — збереження ставки податку на прибуток банків на рівні 50% у 2027 році, оподаткування доходів через цифрові платформи та ПДВ на міжнародні поштові відправлення — мають дати близько 123 млрд грн у 2027 році. Водночас надходження від НБУ різко скоротяться: зі 146 млрд грн у 2026 році до 11,6 млрд грн у 2028-му, на  2029 рік і такі надходження поки не планувалися.  

Соціальні стандарти номінально зростатимуть: мінімальна зарплата — з 8 647 грн у 2026 році до 11 114 грн у 2029-му, прожитковий мінімум — з 3 209 до 4 151 грн. Реально видатки на соціальну підтримку зростуть лише на 2,2% за три роки. Кількість отримувачів субсидій скоротиться на 25,7%, пенсіонерів — на 10%. Витрати на ветеранів зростуть помітніше — з 12,1 до 25,7 млрд грн.

У 2027 році місцеві бюджети перевищать 1 трлн грн, у 2029-му — сягнуть 1,25 трлн грн. Проте зростання відбудеться переважно за рахунок трансфертів, зокрема освітньої субвенції — вона зросте з 103 млрд грн у 2026 році до 193 млрд грн у 2027-му через підвищення зарплат учителів на 50%. Водночас громади отримуватимуть меншу частину ПДФО: 75% податку з грошового забезпечення військових залишатиметься в державному бюджеті (40% — у Києві), а повернення «додаткових 4% ПДФО» до держбюджету зменшить доходи місцевих ще на 18 млрд грн у 2027 році (щоправда така норма передбачалася ще попередньою Бюджетною декларацією, однак так і не була реалізована).

Головні ризики для бюджету залишаються воєнними. Продовження або загострення бойових дій означатиме вищі оборонні витрати та повільніше відновлення економіки. Видатки бюджету загалом мають знизитися із 43,8% ВВП у 2027 році до 30,4% ВВП у 2029-му — але лише за умови зменшення інтенсивності війни. На публічні інвестиції у 2027–2029 роках передбачено лише 270,9 млрд грн — більш ніж удвічі менше, ніж планувалося раніше (на 2026–2028 роки) — переважно на освіту, транспорт, охорону здоров’я та енергетику.