Проєкт Закону про держбюджет-2021 має як низку плюсів, так і низку мінусів. 

Про це 17 вересня у ході презентації Київської школи економіки розповіли експертки Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Дарина Марчак і Анна Корнилюк.

За їхніми словами, серед плюсів проєкту Закону про держбюджет-2021 можна виділити спробу пріоретизувати видатки; спробу  відмовлятись  від  неефективних  видатків,  щодо яких не здійснюється фінансування; а також укрупнення низки бюджетних програм – зокрема у сфері освіти.

Серед недоліків експертки виділяють “роздуті” видатки (як наслідок – надвеликий дефіцит); ризики за окремими статтями надходжень (ввізне ПДВ); ризики  більших,  аніж  очікується,  потреб  Фонду з безробіття.

Реалістичність  обрахунку  окремих  статей  надходжень викликає  питання, зазначила Дарина Марчак: “Прогноз  щодо зростання ПДВ  із  ввезених  в Україну  виглядає  надто  оптимістичним.  За  7  місяців  2020  року надходження від «ввізного» ПДВ склали 139 млрд грн, або лише 46% від річного плану. За збереження такої тенденції, за результатами 2020 року надходження з ввізного ПДВ сягнуть лише близько 242 млрд грн (замість очікуваних 303,8 млрд грн у Законі про держбюджет-2020). Натомість, у проекті бюджету-2021 надходження від імпортного ПДВ закладені на рівні 332 млрд грн”.

Бюджет побудовано на низці пріоритетів, які чітко відображені у видатковій частині. Наприклад,  видатки МОЗу зросли на чверть,  Мінмолодьспорту –  втричі, Мінкульту – на 41%. 

“Але не всі ці пріоритети прив’язані до урядової стратегії розвитку та   корелюють  з  пріоритетами  попереднього  року,  а тому,   цілком ймовірно, не будуть пріоритетами у наступні роки. Така ситуативність пріоритетів значно зменшує ефективність бюджетного планування”, – вважає Марчак. 

Також  зростають  витрати  на  силові,  антикорупційні  структури. Видатки  на  Генеральну  прокуратуру  збільшаться  на  26%  (до плану-2020), на СБУ – на 23%, на НАБУ – на 15%.

Водночас 139 бюджетних програм скасують, з яких за 85 програмами у 2020 році взагалі не здійснювалось фінансування. А з тих, по яких здійснювалось, найбільша  скасована бюджетна програма – Фонд Covid-19. “Скасування цього фонду –  це добре. Він  мав бути кризовим інструментом швидкого реагування на поширення хвороби. Зараз і уряд, і громадяни вже розуміють масштаби й алгоритми дій, і логічніше спрямовувати кошти на боротьбу з COVID через профільні статті видатків (бюджетні програми)”, – зазначила Дарина Марчак.

Боргова політика 2021 року характеризується двома факторами: значне – до 702 млрд грн – збільшення потреб у фінансуванні (оскільки Уряду потрібно фінансувати не лише дефіцит бюджету, але й погашати старі борги), та значний розворот на внутрішній ринок, де планується залучити 78% коштів, в той час як очікуване фінансування від міжнародних організацій (зокрема МВФ) значно скорочується, розповіла кандидат економічних наук Анна Корнилюк. 

“Обсяг запозичень від МФО (включаючи МВФ) скоротиться і становитиме лише до 1,5 млрд доларів. Фактично це означає, що Уряд фактично планує скорочення фінансової співпраці з міжнародними партнерами. (Станом на вересень 2020 року Україна ще не вибрала 2,9 млрд дол тільки від МВФ за діючою програмою Stand-By, з яких Україна може – за оптимального сценарію – вибрати до кінця 2020 року не більше 1,5 млрд доларів)”, – додала аналітикиня KSE.

Більше даних, таблиць, розрахунків і висновків – у презентації “Державний бюджет- 2021. Аналіз плюсів, мінусів, ключових ризиків для (та від) виконання”.

У ній, серед іншого, представлено топ-10 органів влади, фінансування яких збільшиться у бюджеті-2021, аналіз бюджету силових відомств, видатків на інфраструктуру, дороги та інше.

Відеопрезентацію дивіться тут.

Аналіз підготовлений в рамках діяльності Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цього видання і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст несуть виключно автори презентації.