Протягом першого кварталу 2026 року доходи державного бюджету України зросли на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $23,5 млрд. Основною причиною цього зростання стали гранти від міжнародних партнерів: вони збільшилися на 72% і досягли $4 млрд. Більшість цих коштів Україна отримала через механізм ERA ($3,8 млрд), ще $0,2 млрд надала Норвегія через Світовий банк.

Податкові надходження зросли на 11,3% — до $13,1 млрд. Найбільше зросли надходження від імпортного ПДВ (+19,8%), ПДФО разом із військовим збором (+16,4%) та акцизів (+19,2%). Водночас внутрішній ПДВ скоротився на 7,3% через перебої з електропостачанням після російських ударів по енергетиці.

Видатки бюджету за перший квартал склали $27,5 млрд — на 1,2% менше, ніж роком раніше. При цьому витрати на оборону скоротилися сильніше — на 11,2%, до $14,9 млрд. Головною причиною стало зменшення обсягів військової допомоги. Через спеціальний фонд Міністерства оборони України отримало лише $3,7 млрд проти $5,8 млрд у першому кварталі 2025 року. Натомість видатки на безпековий сектор зросли на 10,4% і сягнули $4,4 млрд. Загалом витрати на оборону та безпеку становили близько 70% усіх видатків.

Соціальні видатки зросли на 8,4% — до $2,4 млрд, однак це було пов’язано переважно з номінальним підвищенням ключових соціальних стандартів. Прожитковий мінімум збільшився на 9,9%, мінімальна зарплата — на 8,1%. З 1 березня для 9,5 млн пенсіонерів провели індексацію пенсій на 12,1%. Також витрати на підтримку сімей збільшилися на 51,8% завдяки підвищенню одноразової виплати при народженні дитини та запуску нової допомоги в межах програми «єЯсла». Водночас субсидії на комунальні послуги скоротилися на 10% через руйнування теплової інфраструктури та запровадження автоматичного перерахунку платіжок у разі перебоїв із постачанням послуг.

Бюджетний дефіцит з урахуванням грантів скоротився до $3 млрд, тоді як без них становив $7 млрд. Зовнішнє фінансування залишалося вкрай обмеженим. Єдиним зовнішнім кредитором у І кварталі був МВФ, який надав $1,5 млрд за новою 48-місячною програмою розширеного фінансування загальним обсягом близько $8,1 млрд. При цьому Україна не отримала жодних виплат у межах програми Ukraine Facility через невиконання частини реформних зобов’язань. Станом на кінець квітня 2026 року невиконаними залишалися 11 індикаторів за 2025 рік і ще 6 — за І квартал 2026-го. Позика Ukraine Support Loan (USL) на €90 млрд також не надійшла через блокування з боку Угорщини напередодні виборів.

Наприкінці березня резервний фонд був вичерпаний на 95,5%: із річного обсягу вже використали $1,1 млрд. Щоб покрити поточні потреби, Міністерство фінансів України перенесло на початок року $5,1 млрд оборонних видатків, що спочатку були заплановані на IV квартал. Через це наприкінці року може виникнути фінансовий розрив. За попередніми оцінками, дефіцит фінансування у IV кварталі може сягнути близько $5 млрд. Відтак внесення змін до держбюджету виглядає майже неминучим. Додатковий тиск на бюджет створили й урядові програми прямої підтримки населення — кешбек, зимова допомога та безоплатний проїзд залізницею.

Загальний державний та гарантований державою борг на кінець І кварталу 2026 року сягнув $210,8 млрд. Зовнішній держборг зріс на 30% у річному вимірі — до $163,4 млрд. Крім того, уряд провів три аукціони з обміну внутрішніх облігацій на загальну суму $0,9 млрд: короткострокові папери замінили на довгострокові, щоб зменшити навантаження на поточні виплати.

Прогноз на решту 2026 року залишається обережно оптимістичним, хоча ризики залишаються високими. Після розблокування угоди Україна має отримати €45 млрд у межах USL, з яких €16,7 млрд підуть на бюджетну підтримку, а €28,3 млрд — на оборонні потреби. Перші транші очікуються вже у ІІ кварталі. Номінальні податкові надходження за підсумками року можуть зрости на 25% — до $57,2 млрд. Водночас зростатимуть і видатки: їхній загальний обсяг прогнозується на рекордному рівні $144,2 млрд, із яких понад $102 млрд підуть на безпеку та оборону