Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини квітня 2022 р, то протягом останніх 10 місяців співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється, хоча ми все ще бачимо періодичне зростання частки тих компаній, які залишаються на ринку РФ (за рахунок додавання нових компаній в базу, 21 було додано в липні 2023). Тим не менше, якщо оперувати загальними цифрами в базі даних KSE, близько 35,8% компаній вже заявили про вихід з ринку РФ або призупинили свою діяльність, але 41,0% все ще залишаються присутніми в країні, 15,5% вичікують і лише 7,7% здійснили повний вихід³.

У той же час, з т.з. на економіку Росії, вплив лише 255 компаній, які повністю вийшли з країни, складно не дооцінити, оскільки в 2021 році в них працювало 29,2% персоналу, занятого в іноземних компаніях, а компаніям належало близько 18,1% активів, 16,4% капіталу інвестованого іноземними компаніями в країну, і в 2021 році вони генерували виручки на 62,2 млрд дол або 20,4% від всієї виручки і сплатили 3,9 млрд дол податків або 15,4% від загальної суми податків, сплачених компаніями, які спостерігалися. Дані по 1 470 ТОП компаній представлені в таблиці вище.

Як видно на діаграмах вище на основі даних за 2021 рік, приблизно однаковий % виходу отримано на основі кількості компаній (17%) і частки вилученого в результаті їх виходу доходу (20%). У той же час зовсім інша картина для тих, хто ще залишається – 45% компаній представляють 32% доходу, а 16% компаній, що вичікують, представляють 20% доходу, отриманого в Росії. Висновок може полягати в тому, що менші компанії з нижчими доходами вважають за краще залишатися, а ті, які мають більший дохід, більш охочі вичікувати, обмежуючи свої інвестиції як виправдання (водночас вони продовжують заробляти та реінвестувати свій прибуток в Росії).

KSE Institute вже зібрав і проаналізував дані про дохід, капітал, активи та чистий прибуток (прибуток або збиток) у 2022 році для ~1370 компаній (близько 100 компаній, дані яких у нас були зібрані раніше не надали свою звітність) і надає нижче детальний аналіз, більше деталей буде буде надано додатково, якщо ми отримаємо повну інформацію.

Як ви можете бачити з діаграм вище, компанії, які повністю вийшли з Росії, змогли отримати на 2,9% менше доходу в 2022 році (17,5% від загального обсягу), ніж у 2021 році (20,4% від загального обсягу, що зрозуміло, оскільки більшість із них залишили країну ще до кінця року). Компанії, що виходять, також отримали значно менше (-6,1%) доходів у 2022 році (21,4% від загального обсягу), ніж у 2021 році (27,5% від загального обсягу). Також група компаній зі статусом KSE «виходять» є єдиною, яка стала збитковою за чистим прибутком/збитком, отриманим у 2022 році. Водночас компанії, що залишилися, змогли отримати значно більшу (+11,7%) виручку в 2022 (43,8% від загального обсягу), ніж у 2021 році (32,1% від загального обсягу). Компанії зі статусом «вичікують»⁴ отримали практично таку ж частку (-2,7%) доходу в 2022 році (17,3% від загального обсягу) проти 20,0% від загального обсягу в 2021 році. Отже, ключовий висновок полягає в тому, що гроші важливі для тих компаній, які все ще пов’язані з місцевим бізнесом у Росії.

Підсумовуючи перші результати нових даних, отриманих за 2022 році та порівнюючи їх із 2021 роком, можна побачити позитивні тенденції щодо значного падіння доходів та капіталу. Лише активи майже не змінилися (277,1 млрд доларів США у 2022 році проти 289,3 млрд доларів США у 2021 році) і навіть, ймовірно, збільшаться, коли ми отримаємо решту звітів для приблизно 90-100 компаній (якщо компанії не вирішать не розголошувати їх). KSE Institute опублікував раніше масштабне дослідження «Як змінилися доходи іноземного бізнесу в РФ в 2022 році і чому так багато компаній досі не йдуть». Ознайомитися з англійською версією звіту можна за посиланням: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4453963.

На діаграмі нижче показано частку тих що «вийли» та інших статусів на основі розподілу доходу за 2021 рік. Варто зазначити, що коли ми аналізуємо статус «вийшли», варто також звертати увагу на підстатуси («призупинення діяльності» може розглядатися лише як тимчасова пауза в роботі, тоді як ті, що «залишають ринок» — це явна ознака наміру компанії повністю вийти з Росії).

% тих, хто вийшов, становить 21% на основі розподілу доходу, тих, що виходять, становить 27% від загального доходу (з часткою 34% підстатусів таких, що призупинили діяльність та 66% тих, що залишають ринок), % компаній, що залишаються, становить 32% доходу та 20% компаній, які вичікують на базі виручки, отриманої в Росії в 2021 році.

Якщо ми подивимося на той самий графік за розподілом доходу за 2022 – картина буде зовсім іншою:

% тих, хто вийшов, становить 18% на основі розподілу доходу, тих, що виходять, становить лише 21% від загального доходу (з часткою 26% підстатусів таких, що призупинили діяльність та 74% тих, що залишають ринок), % компаній, що залишаються, становить 44% доходу та 17% компаній, які вичікують на базі виручки, отриманої в Росії в 2022 році.

Ключовий висновок може бути наступним: на загальному фоні падіння доходів у 2022 році компанії, які прийняли рішення піти, заробили менше, ніж ті, хто залишився, і більше компаній перейшли з підстатусу «призупинили діяльність» до «залишають ринок», демонструючи посилене бажання розірвали відносини з Росією.

Більше інфографіки і аналітики у спеціальному розділі нашого сайту за посиланням https://leave-russia.org/uk/bi-analytics

Ключові оновлення з останніх російських новин:

На тлі масових антиросійських санкцій, ведених у зв’язку з вторгненням РФ в Україну, стало відомо про те російський бізнес отримав можливість купувати активи компаній, що йдуть, зі значною знижкою.

Як повідомляє “Нова газета Європа”⁵, після початку війни в Росії з’явилися понад 100 нових великих власників. Куплені – як правило, за безцінь – активи західних компаній вже принесли їм торік не менше 223 млрд рублів чистого прибутку. 

Ще до нападу Росії на Україну західні компанії стали заявляти про відхід з російського ринку, але реально з нього пішли лише близько 10% іноземних брендів.

Майже половину загальної суми активів (1,6 трлн рублів) отримав найбагатший бізнесмен Росії Володимир Потанін. Він придбав бізнес французької Société Générale – Росбанк та дві страхові компанії.

Власника “Норнікеля” називають «покупцем року». 2022 року він також купив «Тінькофф банк». Ця угода також є наслідком війни — засновник банку Олег Тіньков відкрито виступив проти російського вторгнення в Україну і розповів, що його змусили продати своє дітище з величезною знижкою. Також Потанін з іншими мільярдерами претендує на покупку “Яндексу”.

Друге місце з великим відставанням посідає покупець іншого банківського бізнесу Іван Тиришкін. Колишній керівник РТС та «СПБ біржі» купив банк Home Credit, мікрофінансову організацію, страхову компанію та колекторське агентство, які належали чеській PPF Group. Сума чистих активів її колишніх компаній становить 262 млрд. рублів.

Також до топ-10 входять покупці активів у сфері видобутку нафти, газу, золота, заводів та фінансових організацій автовиробників.

У топі-20 за активами є три покупці, чиї придбання у 2022 році стали збитковими. Так, державному НАМІ дісталася частка Renault в Автовазі і завод Nissan в Петербурзі. Угоди пройшли за символічною ціною 1 євро. Renault при цьому зберегла право на зворотний викуп упродовж шести років. Збитковий також завод, що простоює, Mercedes, який отримав дилер «Автодім».

У збитку після відходу американського акціонера і колишня мережа McDonald’s (перейменована на «Смачно і крапка»). Її купили франчайзинговий партнер McDonald’s у Сибіру Олександр Говор та Юрій Кушнер. Вони обидва — колишні власники «Южкузбассугля». Угода теж пройшла за символічною ціною, і McDonald’s зберегла опціон на викуп. Американська компанія оцінила збиток від залишення Росії в 1,2 млрд доларів. Чисті активи її юрособи в Росії за підсумками 2022 оцінювалися в 41 млрд рублів.

Загалом серед учасників рейтингу у 14 за підсумками 2022 року придбання було збитковим.

Інший спосіб визначити головних бенефіціарів догляду за іноземцями — порахувати чистий прибуток від придбаних компаній. У сумі за всіма угодами цей показник 2022 року становив 223 млрд рублів. Прибуток більше 10 млрд рублів мають десять компаній, половина рейтингу – більше 1 млрд. Для підрахунку експерти видання “Нова газета Європа” віднімали частку прибутку, який покупці отримуватимуть відповідно до їх частки у статутному капіталі компанії.

Топ-10 покупців із чистого прибутку різко відрізняється від Топ-10 за чистими активами. В обох списках є лише власники «Новатека» та «Сібура». Найприбутковіші активи дісталися “Новатеку” – це частка французької TotalEnergies у проекті “Тернафтогаз”, а також частка британської Shell в “Сахаліні-2”. Сумарний чистий прибуток «Новатека» від цих проектів у 2022 році становив 40 млрд рублів.

Також, як повідомляли “Ведомости”⁶, російська влада сформувала 10 умов для виходу іноземців з російського бізнесу. Для більш детальної інформації: https://www.vedomosti.ru/economics/articles/2023/07/14/985254-vlasti-sformirovali-10-uslovii 

Раніше міністр фінансів Силуанов заявив⁷ що «нові власники компаній, які вийшли з РФ, будуть зобов’язані розмістити на біржі 20% акцій». Детальніше:

https://www.vedomosti.ru/business/news/2023/06/23/981909-vladeltsev-ushedshih-kompanii-obyazhut-razmeschat-aktsii

ФОКУС ТИЖНЯ: Російський фармацевтичний ринок в умовах західних санкцій

Розвиток фармацевтичного ринку є пріоритетним соціально-економічним завданням будь-якої країни, оскільки, по-перше, лікарські засоби впливають на здоров’я населення та якість трудових ресурсів, по-друге, фармацевтична галузь впливає на стан охорони здоров’я, освіти та інших сфер діяльності.

Ще до початку російсько-українського конфлікту у 2014 році багато західних фармацевтичних компаній вже давно були представлені на російському ринку, зокрема, вони проаналізували російський ринок, найняли відповідних маркетологів, завезли медичний товар та локалізували відповідне виробництво в Росії і навіть перенесли деякі власні технології. 

У 2014 році після анексії Криму введені економічні санкції США та їх союзниками проти Росії торкнулися практично всіх сфер життєдіяльності, не винятком стала і медична галузь. Однак, незважаючи на відсутність прямої заборони на постачання лікарських препаратів та обладнання, можна простежити зниження обсягів постачання медикаментів із західних країн на російський ринок. Як контрдія, Урядом Росії було розроблено Державну стратегію розвитку фармацевтичної та медичної промисловості до 2020 року.

Як наслідок, з 2020 по 2022 рік спостерігається стійке зростання імпорту лікарських препаратів. Якщо у 2020 році в Росію було ввезено ліків на суму 10,6 млрд. доларів США, то у 2021 році – на 13,2 млрд. доларів США, а у 2022 році вже на 15,2 млрд. доларів США⁸.

В 2014 році західні країни не забороняли західним виробникам постачання медичного обладнання до Росії. Так, до 2022 року російський ринок медичного обладнання за обсягом споживання окремих видів медичних виробів можна було порівняти з ринком Німеччини, який є одним із найбільших у світі. Для низки зарубіжних виробників постачання на ринок Росії становили значну частку в обороті.

Після початку повномасштабної російсько-української війни у 2022 році західні санкції запустили процеси структурних змін у багатьох галузях російської промисловості.

З лютого 2022 року російська система охорони здоров’я, незважаючи на те, що санкції західних країн не торкнулися її безпосередньо, зіткнулося з низкою складнощів при закупівлі та постачанні необхідних матеріалів, препаратів та обладнання, оскільки, більшість медичної складової російського ринку представлена продукцією іноземних виробників. При цьому відбулися зростання цін на низку іноземних ліків, а то й зовсім припинення їх поставок, еміграція російських медичних фахівців та проблеми з імпортозаміщенням західного медичного обладнання та комплектуючих тощо.

З’явилися складнощі з логістикою, зріс час доставки ліків, а багато російських препаратів почали вироблятися з імпортної сировини, що вже спровокувало зростання відповідних цін. Російські лікарі зіштовхнулися із призупиненням членства у міжнародних організаціях, з проблемами обміну досвідом, спілкування з іноземними фахівцями.

Ще одним викликом для російської медицини став наплив поранених російських військових до лікарень на території Росією та на окупованих Росією територіях.

Довідково: Росія бореться з кризою військово-медичного забезпечення після того, як протягом 17 місяців втрачала в середньому близько 400 осіб на день. Цілком імовірно, що до 50% російських бойових втрат можна було б запобігти, надавши належну першу медичну допомогу. Військові втрати Росії підірвали нормальне надання деяких російських цивільних медичних послуг, особливо в прикордонних регіонах поблизу України⁹.

Ще один момент досить сильно вдарив по клінічній медицині – це призупинення в Росії іноземних міжнародних клінічних досліджень. На цей час в Росії фактично закривається доступ до апробації, до дослідження нових молекул, нових препаратів, що в майбутньому може дуже позначитися на якості наданих медичних послуг. Російські виробники до війни – це близько 60% ліків, які були на російському фармацевтичному ринку. 80% активних медичних речовин в Росії іноземні та російські фармацевтичні компанії завозять їх з країн, які не є «дружніми» для Росії та після відповідного оформлення, пакетування в Росії ці ліки вважаються російськими. Також, 90% російських медичних фірм використовують західне обладнання, потребують західної підтримки хоча б для того, щоб правильно розкласти в упаковки дозований медикамент. Нині на цьому ринку відбуваються дуже серйозні зміни. Постачання з країн Західної Європи, США, Швейцарії замінюються поставками з Індії та Китаю. Але далеко не всі ліки можуть бути замінені російськими або імпортом з Китаю, Індії та Туреччини.

Ще одним викликом для російського фармацевтичного ринку стало співвідношення купівлі/продажу російського рубля до долара США в 2022 році. Курс долара США впливає на ціну іноземних та російських препаратів, зокрема, на російські, оскільки субстанції, які використовують російські фармацевтичні компанії, закуповують здебільшого у Західній Європі.

Враховуючи це, російські фармацевтичні виробники шукають нові варіанти відповідних закупівель у Китаї, Індії, Туреччині та інших країнах. Чекати на перерозподіл ринку на користь вітчизняного сегменту їм не доводиться через логістичні проблеми. Основними постачальниками сировини для виготовлення медичних препаратів є Індія та Китай. Також, більшість медобладнання та комплектуючих – продукт європейських та американських компаній. Навіть без прямої заборони застосування цих технологій на території Росії волатильність курсу рубля призводитиме до подорожчання застосування цих технологій, і, як наслідок, медицина буде все менш доступна для пересічних громадян країни.

Санкційні заходи, пов’язані з військово-політичними подіями в Україні, безпосередньо не позначилися на лікарському забезпеченні російського населення, а мали непрямий характер. Основне завдання, яке довелося вирішувати учасникам російського ринку, було логістичне. На перший погляд, фармацевтична російська галузь не постраждала від західних санкцій – з російського ринку в 2022 році заявили про вихід або призупинення діяльності лише 21 фармацевтична компанія, серед яких такі світові гіганти як американські компанії Bristol Myers Squibb та Eli Lilly, японська компанія Takeda, швейцарський Sandoz тощо. При цьому, принаймні 139 компаній продовжують працювати на російському ринку (дані Київської школи економіки станом на середину липня 2023 року). У 2022 році вони заробили, як мінімум, 14,3 млрд дол доходу (і він майже не змінився порівняно з 14,4 млрд долл у 2021 році). При цьому, низка іноземних фармвиробників докладають багато зусиль, щоб продовжити працювати з Росією.

Довідково: в Росії на цей час працюють п’ять світових фармацевтичних компаній, які не пішли звідти після початку широкомасштабного вторгнення Росії на територію України. Кожна із них за минулий рік сплатила до російського бюджету десятки мільйонів доларів США, зокрема, це компанія Stada (Німеччина), сума податків за 2022 рік – 53,6 млн. доларів США, це компанія Servier (Франція) сума податків за 2022 рік – 46,2 млн. доларів, це компанія KRKA (Словенія), сума податків за 2022 рік – 42 млн. доларів США, це компанія Берлін-Хемі (Німеччина)/Menarini Group (Італія), сума податків за 2022 рік – 36,9 млн. доларів США, це компанія Гедеон-Ріхтер (Угорщина), сума податків за 2022 рік – 32,6 млн. доларів США. Таким чином, загальна сума податків, сплачених Росії лише цими п’ятьма іноземними фармкомпаніями, склала минулого року понад 211 млн. доларів США¹⁰.

На фармацевтичну продукцію зараз припадає близько третини всього експорту Швейцарії до Росії. З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну він зріс приблизно на 40% до двох мільярдів франків. У Швейцарії зареєстровано багато великих фармацевтичних компаній, зокрема Novartis і Roche¹¹.

Виручка ключового російського філіалу Групи Novo Nordisk – ТОВ “Ново Нордіск” у 2022 році склала 15,39 млрд. рублів, з яких чистий прибуток становив 690 млн. рублів, зокрема, зростання на 15% і 131%, порівняно з 2021 роком відповідно¹².

Враховуючи вищевикладене, варто зазначити наступне. За час війни та впровадження західних санкцій значно обмежити роботу на російському ринку зважилися лише деякі західні фармацевтичні компанії. При цьому, найчастіше у препаратів, яких втратили росіяни, знайшлися альтернативи. Проте реальною проблемою став обвал ринку клінічних досліджень. Через нього Росія ризикує зіткнутися із недопуском до країни нових ліків. Також протягом року помітно зросли ціни на препарати, вартість яких не регулює держава.

Довідково: за час війни, ціни на ліки в Росії, які не контролюються державою, зросли в середньому майже на 18%.¹³

Лікарням стало значно важче ремонтувати та закуповувати іноземне обладнання, так само як і купувати відповідні витратні матеріали, оскільки, у деяких випадках медичні вироби підпадають під санкції щодо заборони експорту продукції подвійного призначення та, насамперед, війна Росії проти України – це бомба уповільненої дії, яка закладена під російські лікарні, поліклініки, аптеки, під саме майбутнє Росії.