Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини березня, то протягом останніх 5 місяців співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється, хоча ми все ще бачимо періодичне зростання частки тих компаній, які залишаються на ринку РФ (за рахунок додавання нових компаній в базу). Тим не менше, якщо оперувати загальними цифрами в базі даних KSE, близько 38,0% компаній вже заявили про вихід з ринку РФ або призупинили свою діяльність, але 40,0% все ще залишаються присутніми в країні, 16,1% вичікують і лише 5,9% здійснили повний вихід³.

У той же час, з т.з. на економіку Росії, вплив лише 179 компаній, які повністю вийшли з країни, складно не дооцінити, оскільки в них працювало 22,1% персоналу, занятого в іноземних компаніях, а компаніям належало близько 13,0% активів, 19,8% капіталу інвестованого іноземними компаніями в країну, лише в минулому році вони генерували виручки на 42,1 млрд дол або 14,2% від всієї виручки і сплатили 3,3 млрд дол податків або 13,4% від загальної суми податків, сплачених компаніями, які спостерігалися. Дані по 1 400 ТОП компаній представлені в таблиці вище.

Як видно на діаграмах вище, приблизно однаковий % виходу отримано на основі кількості компаній (13%) і частки вилученого в результаті їх виходу доходу (14%). У той же час зовсім інша картина для тих, хто ще залишається – 48% компаній представляють 25% доходу, а 16% компаній, що вичікують, представляють 32% доходу, отриманого в Росії. Перший висновок може полягати в тому, що менші компанії з нижчими доходами вважають за краще залишатися, а ті, які мають більший дохід, більш охочі вичікувати, обмежуючи свої інвестиції як виправдання (водночас вони продовжують заробляти та реінвестувати свій прибуток в Росії).

Більше інфографіки і аналітики у спеціальному розділі за посиланням https://leave-russia.org/uk/bi-analytics

ТИЖНЕВИЙ ФОКУС: Аналіз присутності польських компаній і їх позиції в Росії

Протягом останніх років багато міжнародних експертів вважали Польщу як перспективну країною для інвестицій. Польська економіка розглядається як безпечна для ведення бізнесу та довготривалого планування, з низьким ризиком фінансової кризи, що надає широкі можливості для інвестування завдяки модернізації інфраструктури та впровадження на підприємствах сучасних технологій. Незважаючи на світову економічну кризу 2009 року, Польща зміцнила свої позиції в Європі, адже Польща – одна із найбільших країн-членів ЄС. Польща знаходиться на 6-му місці серед найбільш населених країн ЄС і є найбільшим ринком Центральної та Східної Європи.

Російсько-польські економічні відносини мають давню і складну історію. На сьогоднішній день у двосторонніх відносинах складається досить суперечлива ситуація, зокрема триває недовіра Польщі до всього російського та глибока антипатія нинішнього російського уряду до Варшави, особливо після смоленської авіакатастрофи у 2010 році. Якщо Польща наполягає на необхідності демократичного розвитку пострадянських держав, то Росія вважає, що подібні дії спрямовані на зниження впливу Росії у Європі. Сучасна Польща переживає переломний момент, пов’язаний як зі зміною зовнішньої, так і з формуванням нової економічної політики.

2 листопада 2004 р. було укладено російсько-польську міжнародну угоду про економічне співробітництво. Варто зазначити, що в силу обставин основною формою економічних зв’язків Росії та Польщі стала торгівля.

Розвиток економічних відносин між Польщею та Російською Федерацією протягом 2004–2016 років був різним за своєю динамікою. Його помітне ослаблення було пов’язане з двома важливими подіями. У першому випадку цей вплив всесвітньої економічної кризи, яка потрясла США в 2007 році. Другий випадок стосується санкцій Європейського Союзу, спрямованих проти Росії та пов’язаних з анексією Криму.

Довідково: структура взаємної торгівлі між Росією і Польщею характеризується високим ступенем асиметричності. Якщо в російському експорті до Польщі донедавна переважала сировина (близько 90%), то в польському експорті до Росії близько третини припадала на частку продукції машинобудування. Протягом останніх років Польща щорічно споживала понад 15 млрд м3 природного газу, третина якого забезпечувалась власним видобутком, а решта за рахунок імпорту з Росії⁴. У 2015 році серед країн-членів ЄС Польща посіла п’яте місце за величиною торгового обороту з Росією, а серед усіх торгових партнерів Росії Польща посіла 12-те місце. У 2015 році вартість польських інвестицій у Росії становила 20 млн. доларів США. Для порівняння у 2014 році вартість польських інвестицій склала 70 млн. доларів США⁵.

Протягом багатьох років російсько-польські відносини так і не покращились в галузі інвестицій. Станом на 2014 рік російські інвестори вклали в польську економіку 2 млрд. євро, що становило 0,33% від усіх зарубіжних інвестицій у Польщі. Для Росії цей показник один із найгірших як за абсолютним, так і за відсотковим значенням у всій Східній Європі. Проникнення російських інвесторів на польський ринок головним чином зосередився у сферах сировини та корисних копалин⁶.

У результаті введених у 2014 році санкцій ЄС щодо Росії та кроків у відповідь російської сторони мало місце різке скорочення товарообігу між Росією та Польщею. З кінця 2016 року до 2019 року завдяки покращенню кон’юнктури на світових ринках показники російсько-польської торгівлі зростали, однак так і не досягли «докризового» рівня (у 2013 році – 27,9 млрд. доларів США). У 2020 році частка Польщі у російському зовнішньоторговельному обороті становила 2,8% (11-те місце серед усіх торгових партнерів Росії). Росія займає 3-е місце в імпорті Польщі (після Німеччини та Китаю) та 7-е в її експорті⁷.

Довідково: у 2021 році товарообіг Росії з Польщею склав 22,5 млрд. доларів США, збільшившись на 57,27% (8,2 млрд. доларів США) порівняно з 2020 роком. Експорт Росії до Польщі у 2021 році становив 16,7 млрд. доларів США, збільшившись на 76,72% (7,3 млрд. доларів США) порівняно з 2020 роком. Імпорт Росії з Польщі у 2021 році склав 5,8 млрд. доларів США, збільшившись на 19,42% (944,3 млн. доларів США) порівняно з 2020 роком. Частка Польщі у зовнішньоторговельному обороті Росії у 2021 році становила 2,9% проти 2,5% у 2020 році. По частці у російському товарообігу 2021 року Польща посіла 11 місце (2020 року – 12 місце). Частка Польщі в експорті Росії у 2021 році склала 3,4% проти 2,8130% у 2020 році. По частці у російському експорті 2021 року Польща посіла 11 місце (2020 року – також 11 місце). Частка Польщі в імпорті Росії у 2021 році склала 2%. По частці у російському імпорті 2021 року Польща посіла 11 місце (2020 року – також 11 місце)⁸.

В 2022 році з початком широкомасштабної військової агресії Росії проти України Польща миттєво відреагувала на цю подію та підтримала Україну. Варшава разом з іншими західними союзниками здійснила фінансові обмеження по відношенню до Росії з метою покарання останньої за її військову ескалацію проти України.

Станом на березень 2022 року в Польщі працювало близько тисячі російських компаній та прямі іноземні інвестиції Росії в Польщу становили біля 1,1 млрд. польських злотих⁹ та вже 26 квітня 2022 року уряд Польщі ввів санкції проти списку з 33 компаній. Список підсанкційних компаній містить польські та іноземні компанії які пов’язані або належать російським особам та які вважаються пов’язаними з російським урядом. Цим компаніям заборонено будь-яку участь у публічних тендерах Польщі. Зазначені компанії мають ключове значення для економічної стратегії російського уряду, забезпечуючи йому значне джерело доходу в контексті вторгнення в Україну¹⁰.

З понад 1100 західних компаній, які заявили у 2022 році про плани обмежити свою діяльність у Росії, чверть походять з Польщі¹¹.

За даними, зібраними KSE Institute¹², у 2021 році 50 польських компаній (з часткою в капіталі 50+%) забезпечили роботою щонайменше 4 688 людей в Росії, ці компанії отримали $1,7 млрд річного доходу, заплатили $23 млн податків, мали $923 млн капіталу та $1,2 млрд активів.

2 компанії (4% від загального числа), які генерували ~43% виручки повністю пішли з російського ринку і продали свої частки, 32 компанії (64% з 50 спостережуваних компаній) оголосили про плани покинути Росію або призупинили свою діяльність в цій країні, у 2021 році в них працювало 400 людей (слід зазначити, що багато компаній є торговими та не мають персоналу чи офісів у країні), вони отримали $197 млн (12%) річного доходу, мали $18 млн капіталу та $73 млн активів. Лише деякі польські компанії (щонайменше 4 або 8% від загального числа) все ще залишаються, а 12 компаній (24%) вичікують і обмежують свої інвестиції. Ці 2 групи згенерували доволі значну частину доходу ($777 млн або 45%), отриманого польськими компаніями в Росії і винаймали 74% всього персоналу.

Найбільш «залежними» від Росії за часткою виручки (1%+) в цій країні є польські компанії в наступних галузях: Споживчі товари та одяг, Інформаційні технології та Виробництво.

Як реагують польські компанії?

З 50 компаній в базі KSE лише 8% польських компаній все ще залишаються в Росії, ще 24% чекають, дещо обмежуючи свою діяльність, тоді як 64% вже анонсували про свій вихід або призупинили свою діяльність і 4% вже пішли з продажем своїх акцій. Деякі польські компанії є одними з прикладів “чистого” виходу з російського ринку, тоді як інші кидають виклик вимогам виходу, незважаючи на тиск.

Повний вихід

2 польські компанії (або 4% від загального числа), які входять до бази даних KSE, повністю залишили російський ринок і продали свої долі участі/акції (всі вони мають статус KSE «вийшли»¹⁵, юридично голландських бенефіціарів в них більше немає):

LPP (Споживчі товари та одяг, Статус за KSE – вийшли) є польським виробником одягу, який розробляє, виготовляє та продає одяг. LPP Group 29 березня закрив свої магазини в Росії через військову операцію РФ в Україні. Компанія також припинила всі продажі, інвестиції та плани розвитку в країні. Польський ритейлер LPP (бренди Reserved, Cropp, Mohito і Sinsay), який ще в травні оголосив про продаж російського бізнесу консорціуму з Китаю, передав свої магазини в РФ компанії, зареєстрованій в ОАЕ, і її топ-менеджеру.

Hortex (Їжа та напої, Статус за KSE – вийшли) Hortex досліджує ринок заморожених овочів і фруктів у Центральній і Східній Європі. У Росії у компанії було два заводи в Московській області і один в Карелії. Хортекс пішов з російського ринку. Новим власником компанії Ortika Frozen Foods, яка займається імпортом і продажем замороженої продукції під цією торговою маркою в РФ, стала група Agama.

Компанії, які вичікують та просто скоротили свою діяльність

PGNiG (Енергетика, нафта та газ, Статус за KSE – вичікують) є польською державною нафтогазовою компанією. Компанія не бачить можливості переходу на рубль в розрахунках за постачання російського газу, поступово відмовляється від російського газу, замінюючи його скрапленим. Але PGNiG продовжить виконувати контракт на раніше узгоджених умовах.

CANPACK (Виробництво, Статус за KSE – вичікують) є провідним виробником упаковки для напоїв. Співробітники компанії в Росії продовжують експлуатувати свої два заводи з виробництва алюмінієвих банок для напоїв відповідно до чинного законодавства, санкцій і контрсанкцій, де ці заводи орієнтовані на місцевий ринок. Через продовження агресії компанія більше не інвестуватиме в Росію.

Polpharma (Фармацевтика та здоров’я, Статус за KSE – вичікують) – польська фармацевтична компанія, яка виробляє ліки для кардіології, гастроентерології та неврології. “Продукція нашої компанії для російського ринку на даний момент включає тільки педіатричну продукцію, продукцію, яка використовується в екстрених випадках або при лікуванні хронічних захворювань. Ця продукція важлива для здоров’я, тому її поставки в Росію триватимуть. Але ми відмовилися від продукції, яка мають життєво важливий характер і лише покращують якість життя. Такі дії відповідають обсягу міжнародних економічних санкцій, застосованих до Російської Федерації, оскільки вони не поширюються на постачання ліків”, – йдеться в повідомленні компанії.

Компанії, які виходять з Росії

PKN Orlen SA (Енергетика, нафта та газ, Статус за KSE – виходять) — польський нафтопереробний завод, найбільший у Польщі. Займається видобутком, переробкою та реалізацією нафти та бензину. Польський нафтовий концерн Orlen не буде продовжувати контракт на постачання російської нафти, який закінчується в січні 2023 року. “Єдиний існуючий контракт на постачання російської нафти в 2023 році припинить свою дію після введення санкцій, до яких ми готові”, – повідомила прес-секретар компанії Едіта Олькович.

Żabka (Товари широкого вжитку, Статус за KSE – виходять) – це мережа магазинів у Польщі. “У зв’язку з ситуацією, що склалася, економічні інструменти стають для міжнародної спільноти ключовим засобом протидії російській агресії проти України. Усвідомлюючи це, ми вирішили призупинити замовлення на продукцію з Російської Федерації та Білорусі. В результаті пов’язані з цими продуктами, також будуть вилучені”, – йдеться в заяві компанії.

Wielton (Автомобілебудування, Статус за KSE – виходять) Група має дочірні підприємства в Україні та Росії, створені для здійснення комерційної, маркетингової та рекламної діяльності. У компанії також є складське підприємство Wielton в Росії. Водночас до лютого 2022 року Група здійснювала прямі продажі продукції на цих ринках від материнської компанії Wielton SA. Доходи Групи від продажів на цих ринках у 2021 році склали 299,5 млн злотих, що становило приблизно 11,1% доходів від продажів Wielton Group. Правління Wielton SA вирішило призупинити поставки продукції групи на російський ринок до подальшого повідомлення. Wielton не здійснювала жодних поставок на російський ринок з 24 лютого цього року.

SMAY (Споживчі товари та одяг, Статус за KSE – виходять) У зв’язку з поточним збройним конфліктом, правління SMAY вирішило негайно припинити співпрацю з нинішнім партнером з Росії. Усі поточні замовлення скасовано, а російський веб-сайт бренд-партнера закрито. До завершення триваючого конфлікту компанія не реагуватиме на попит з російського ринку.

Резюме

Варто зазначити, що на тлі геополітичної кризи у Європі, за даними ОЕСР¹⁶ прогнозується, що зростання реального ВВП Польщі сповільниться до 0,9% у 2023 році через підвищення цін на енергоносії внаслідок російської війни агресії проти України, ослаблення внутрішнього попиту та погіршення зовнішньої кон’юнктури відновиться до 2,4% у 2024 році. Витрати на національну оборону планується збільшити з 2,2% ВВП у 2022 році до 3% до 2023 року. Подальша ескалація війни посилить невизначеність, посилити інфляцію та напружити державні фінанси. Близько 1,3 млн українських біженців (екв до 3,5% польського населення) зараз розміщені в Польщі

Підводячи підсумок, слід підкреслити існуючу залежність економічних відносин обох країн від своїх політичних відносин. Чим гірші політичні відносини, тим більше негативний вплив, що відображається на економічних відносинах. Ситуація ускладнюється ще більше, коли одночасно відбувається погіршення політичних відносин у рамках багатосторонніх зобов’язань. Прикладом може бути політичне рішення ЄС та США щодо економічних санкцій, спрямованих проти РФ, підтриманих польським урядом, а також контрсанкцій з російською сторони.

Низка польських компаній, які продають свою продукцію в Росію або мають російських підрядників, постраждали від масштабних санкцій, які Захід запровадив проти Росії за вторгнення в Україну. Зазначені санкції вплинули на доходи, отримані деякими польськими компаніями від російських партнерів, а також на їхній оборотний капітал. При цьому, Польща є непохитною у своїй відданості підтримці України в її боротьбі за захист від російської агресії.

Згідно з даними універсальної електронної системи обліку населення PESEL на 27 грудня 2022 року у Польщі перебувають 950 тисяч біженців через війну в Україні. Це на 400 тисяч людей менше, ніж влітку 2022. Враховуючи, що до війни у Польщі перебувало 1,2-1,3 мільйона біженців, загальна кількість громадян України у Польщі на сьогоднішній день становить 2,3 мільйона (близько 71% біженців в країні – жінки, 47% – діти віком до 18 років)¹⁷.

Великий приплив біженців вплинув на суспільство та економіку Польщі, пише видання bne IntelliNews¹⁸. У країні прогнозували, що до кінця 2022 року на допомогу українським біженцям буде витрачено 18 млрд злотих (3,83 млрд євро), включаючи виплати, організацію освіти для українських дітей медичне обслуговування. Насправді поляки витратили на допомогу біженцям набагато більше – за рахунок приватної допомоги, починаючи від разових пожертв грошей та предметів першої необхідності та закінчуючи довгостроковою орендою квартир чи кімнат у своїх будинках.

У країні прогнозували, що до кінця 2022 року на допомогу українським біженцям буде витрачено 18 млрд злотих (3,83 млрд євро), включаючи виплати, організацію освіти для українських дітей медичне обслуговування. Насправді поляки витратили на допомогу біженцям набагато більше – за рахунок приватної допомоги, починаючи від разових пожертв грошей та предметів першої необхідності та закінчуючи довгостроковою орендою квартир чи кімнат у своїх будинках.

Проте українці не просто отримувачі допомоги. Понад мільйон нових споживачів допомогли підтримати роздрібну торгівлю, яка знизилася через інфляцію. Поки поляки скорочували свої витрати, українці продовжували робити покупки. Продаж текстилю, одягу та взуття підскочив на 41,9% у березні порівняно з тим самим місяцем роком раніше, а у квітні – на 121,4% у річному обчисленні. У жовтні 2022 року біженці, як і раніше, стимулювали продаж текстилю, одягу та взуття, а також фармацевтичних препаратів та косметики.

2022 року українці витратили в польських ТЦ майже на 1 млрд євро За даними Selectivv Data Tank¹⁹, заповнюваність польських торгових центрів у грудні 2022 року зросла на 18,9%. Це наслідок напливу відвідувачів із-за кордону. Так, кількість українців у польських ТЦ зросла майже втричі. Вони становлять уже 18% усіх гостей. За даними Центрального статистичного управління, кожен п’ятий покупець ТЦ у Польщі був з України, а вартість покупок становить мільярди злотих. 2021 року українці в польських магазинах витратили вдвічі менше грошей²⁰.

Війна в Україні вплине на економічне зростання Польщі, хоча торгівля Польщі з Росією та Україною не має вирішального значення для польської економіки. Втім, вплив не буде дуже значним, хоча він буде відчутним, оскільки Польща є прифронтовою державою Європейського Союзу та сусідом і справжнім другом України.

Ви також можете внести свій внесок, поширивши статус компанії з закликом до виходу з Росії в соцмережах прямо з карток компаній на сайті https://leave-russia.org/.