- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- Доходи бюджету зросли на 28,8%, а борг сягнув $211,6 млрд — Фіскальний дайджест KSE Institute за I півріччя 2026
Доходи бюджету зросли на 28,8%, а борг сягнув $211,6 млрд — Фіскальний дайджест KSE Institute за I півріччя 2026
12 Серпня 2026
Протягом першого півріччя 2026 року доходи державного бюджету України зросли на 28,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $57,8 млрд. Головним чинником стала міжнародна безповоротна допомога, яка збільшилася у 2,5 раза — до $13,1 млрд, або 22,6% усіх доходів бюджету. Без неї доходи зросли б на 12,6% — до $44,7 млрд. Найбільші надходження припали на червень, коли Україна почала отримувати значні кошти в межах Ukraine Support Loan (USL) — програми підтримки обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки.
Податкові надходження за пів року зросли на 13,8% — до $26,5 млрд. Імпортний ПДВ збільшився на 23,5%, до $7,3 млрд, ПДФО разом із військовим збором — на 14,2%, до $6,3 млрд, а податок на прибуток підприємств — на 14,8%, до $4,3 млрд. Водночас чисті надходження внутрішнього ПДВ скоротилися на 2,5% — до $3,7 млрд через слабший внутрішній попит, наслідки зимових ударів по енергетиці та більші відшкодування ПДВ.
Видатки державного бюджету становили $68 млрд, що на 17,1% більше, ніж роком раніше. На оборону витратили $37,4 млрд, або на 15,9% більше. Витрати на громадський порядок і безпеку зросли на 23,2% — приблизно до $10,4 млрд. Разом оборона та безпека забрали $47,8 млрд, або 70,3% усіх державних видатків. Щоб швидше закрити потреби Сил оборони, уряд переніс на першу половину року понад $7,7 млрд, які спочатку планували витратити наприкінці 2026-го. Це створило ризик нестачі грошей у 4-му кварталі, проте фінансування за USL помітно його знизило.
Соціальні видатки зросли на 8,5% — до $5 млрд. Пенсійний фонд отримав $2,8 млрд, а допомога малозабезпеченим громадянам і внутрішньо переміщеним особам зросла на 12,6% — до $1,1 млрд. Найшвидше зросли витрати на сім’ї з дітьми — на 67,9%, до $0,44 млрд, зокрема через більші виплати при народженні дитини та нову щомісячну допомогу на догляд за дітьми. Водночас витрати на житлові та комунальні субсидії скоротилися приблизно на 10% — до $0,53 млрд.
Більше грошей держава спрямувала і на цивільні потреби. Витрати на підтримку економіки зросли на 44,5%, насамперед через додаткове фінансування енергетики, залізниці та транспортної інфраструктури. Перекази місцевим бюджетам збільшилися на 39,3%, значною мірою через більші витрати на освіту та підвищення зарплат учителям. Загалом на цивільні напрями припало близько $20,2 млрд, або 29,7% усіх державних видатків.
Водночас обсяг зовнішніх кредитів у першому півріччі скоротився з $15,6 млрд торік до $6,1 млрд. Із них $2,8 млрд надійшло від ЄС за Ukraine Facility, $1,5 млрд — від МВФ, ще $1,4 млрд — від Міжнародного банку реконструкції та розвитку. На внутрішньому ринку держава переважно позичала не для нових витрат, а для погашення старих боргів. За пів року вона розмістила облігації на $5,3 млрд, а шість обмінів облігацій на $1,5 млрд дали змогу перенести частину виплат на пізніше.
Однією з головних подій стали зміни до бюджету, які мали на меті імплементувати кошти Ukraine Support Loan (USL) в бюджетну систему. Після цього очікувані доходи бюджету збільшили на $58,9 млрд, а очікуваний дефіцит зменшили з 18,5% до 12,1% ВВП. Із передбачених коштів близько $40,4 млрд спрямували на оборону, а $16,8 млрд — на загальну підтримку бюджету. Міністерству оборони додатково дозволили витратити близько $45,1 млрд, переважно на зброю та військову техніку. Загальний державний і гарантований державою борг на кінець півріччя становив $211,6 млрд, а зовнішній держборг зріс за рік на 21% — до $161,3 млрд.
На другу половину 2026 року ризики залишаються високими. За підсумками року видатки можуть сягнути рекордних $143,5 млрд, із яких близько $101,5 млрд підуть на оборону та безпеку. Більше грошей знадобиться на закупівлю і виробництво зброї, виплати військовим та потреби мобілізації. Водночас доходам бюджету можуть завадити нові російські удари по енергетиці, підприємствах, портах і транспортній інфраструктурі. Ще один ризик — затримки з виконанням домовленостей з ЄС та МВФ, адже від цього залежить подальша фінансова допомога.
