- Kyiv School of Economics
- About the School
- News
- Довша війна збільшить потребу України у додатковій фінансовій підтримці партнерів на $67,4 млрд у 2027-2029 роках — Ukraine Macroeconomic Handbook від KSE Institute
Довша війна збільшить потребу України у додатковій фінансовій підтримці партнерів на $67,4 млрд у 2027-2029 роках — Ukraine Macroeconomic Handbook від KSE Institute
29 Липня 2026

KSE Institute опублікував Ukraine Macroeconomic Handbook за третій квартал 2026 року з прогнозом розвитку української економіки до 2029 року, що охоплює період до завершення повномасштабної війни та подальшого відновлення і відбудови.
У новому випуску KSE Institute переглянув базове припущення щодо завершення повномасштабної війни – з кінця 2026 року на другу половину 2027-го. Хоча шлях до припинення вогню та сталого миру залишається вкрай невизначеним і може пришвидшитися за сприятливих військових, економічних або дипломатичних умов, довша війна наразі вважається більш імовірним сценарієм.
Це не означає, що такий сценарій є неминучим. Оновлене припущення має дати партнерам України реалістичну основу для оцінки середньострокових перспектив країни та її потреб у підтримці. За оцінкою KSE Institute, попри реалізацію Ukraine Support Loan, у 2027-2029 роках Україні знадобляться додаткові $67,4 млрд фінансової допомоги від партнерів. Довша повномасштабна війна суттєво збільшить видатки на оборону та безпеку, стримуватиме доходи бюджету та відкладатиме доступ до ринкового фінансування.
Крім впливу на бюджет, довша війна матиме важливі наслідки для всіх складових макроекономічного прогнозу України. Дефіцит поточного рахунку без урахування грантів буде на $68,9 млрд більшим через потреби воєнного часу та надходження в межах Ukraine Support Loan, які збільшуватимуть імпорт, тоді як експорт і приплив іноземного капіталу довше залишатимуться слабшими.
Сукупне економічне зростання у 2026-2029 роках буде на 3,7 відсоткового пункту нижчим, ніж очікувалося раніше. Середня інфляція протягом прогнозованого періоду буде на 1,6 відсоткового пункту вищою. Переважно вона залишатиметься нижчою за 10%, але близькою до цього рівня, а наприкінці 2026 року та на початку 2027-го може його перевищувати через сильний тиск з боку пропозиції на тлі руйнувань, спричинених війною.
Це вимагатиме жорсткішої монетарної політики. Тимчасове підвищення облікової ставки до 15,5% у жовтні 2026 року вже стало базовим сценарієм. Подальші стрибки цін, пов’язані з обмеженнями пропозиції, вимагатимуть від НБУ обережної політики. Під час відновлення інфляція попиту й надалі змушуватиме НБУ утримувати облікову ставку на вищому рівні, навіть коли потреба в кредитуванні буде найбільшою.
Девальваційний тиск на гривню також посилиться. Курс може становити 46,3 грн за долар наприкінці 2026 року та зрости до 49,9 грн за долар наприкінці 2028-го, після чого можливе певне зміцнення гривні. Стійкість валютно-курсової політики НБУ й надалі залежатиме від зовнішнього фінансування. Швидше скорочення міжнародних резервів обмежить можливості НБУ проводити валютні інтервенції та може призвести до стрімкішого послаблення гривні. Водночас за базового сценарію, який передбачає залучення додаткового, але ще не погодженого фінансування, резерви залишатимуться на рівні близько $70 млрд до 2029 року.
Перекласифікація Ukraine Support Loan на €90 млрд зменшує формально відображені дефіцити бюджету та поточного рахунку, однак загальні розриви у фінансуванні залишаються незмінними. Для збереження стійкості державних фінансів, уникнення дестабілізуючого фіскального коригування та збереження міжнародних резервів Україні буде необхідна додаткова зовнішня підтримка, бажано у формі грантів або фінансування на дуже пільгових умовах. Якщо фінансовий розрив буде повністю покритий пільговими позиками, державний борг з урахуванням зобов’язань ERA перевищить 100% ВВП у 2028 році та лише незначно знизиться у 2029-му. Тому форма підтримки матиме критичне значення.
Без додаткового фінансування здатність України захищатися від російської агресії опиниться під загрозою. Влада буде змушена вдатися до надзвичайних заходів для фінансування бюджету, макроекономічні резерви скоротяться, а відбудова залишиться критично недофінансованою.
На повоєнне відновлення також впливатиме повернення українців з-за кордону, яке може бути пізнішим і меншим, ніж очікувалося раніше. Тому важливими умовами зростання, рушієм якого стане відбудова, будуть програми перекваліфікації, ефективніше поєднання працівників із вакансіями та заходи для повернення українців.
