KSE Institute опублікував липневий огляд економіки України з даними за травень–червень 2026 року. Торговельний дефіцит і далі швидко зростає. За січень–травень Україна експортувала товарів на $16,6 млрд, а імпортувала на $42,4 млрд. Різниця сягнула $25,8 млрд, що на 48% більше, ніж за той самий період торік.  Експорт зріс лише на 3%, переважно завдяки сільському господарству, тоді як імпорт збільшився на 27%. Найбільше зросли закупівлі машин та обладнання для оборони, відбудови й виробництва. 

До травня зовнішня допомога надходила повільно, тому Нацбанк витрачав резерви, щоб задовольнити попит на валюту. У травні резерви скоротилися до $45,7 млрд. У червні Україна отримала $11,3 млрд від партнерів, зокрема від Європейського Союзу та Світового банку, після чого резерви зросли до $51,3 млрд. Середній курс у червні становив 44,7 грн за долар, але на початку місяця гривня слабшала до 45,1 грн. Щоб стримати різкі коливання, Нацбанк продав $5,1 млрд — найбільше з грудня 2024 року. 

У червні до державного бюджету надійшло 542 млрд грн, що на 23,6% більше за план. Основна причина — гранти від міжнародних партнерів: їх надійшло на 120,9 млрд грн більше. Видатки становили 430 млрд грн, тому за підсумками місяця доходи перевищили витрати на 112,8 млрд грн. Водночас держава позичила 38 млрд грн усередині країни та 188 млрд грн за кордоном. Податкові надходження загалом відповідали плану, але надходження внутрішнього ПДФВ залишалися слабкими через великі суми відшкодування. У другій половині року бюджет знову може опинитися під тиском через високі витрати на оборону, соціальну підтримку та залежність від допомоги партнерів. 

Інфляція у червні сповільнилася до 7,2% за рік проти 8,2% у травні. Головна причина — сезонне здешевлення продуктів: яєць, овочів, цукру та фруктів. Водночас базова інфляція зросла до 8,1%, а ціни виробників у переробній промисловості — на 45,2%. Це означає, що попереднє подорожчання пального, перевезень і виробництва ще може впливати на ціни в магазинах. Після завершення літнього здешевлення продуктів інфляція може знову наблизитися до позначки 10% і перетнути її наприкінці року. 

Нацбанк утретє поспіль залишив облікову ставку на рівні 15%. Поки що її вважають достатньою, щоб підтримувати заощадження у гривні та стримувати інфляцію, але частина керівництва Нацбанку вже виступає за підвищення ставки, особливо за умови реалізації проінфляційних ризиків. Банківська система залишається стійкою, а кредитування зростає: позики підприємствам збільшилися на 30% за рік, населенню — на 36%. Водночас доходу за строковими вкладами після сплати податків уже недостатньо, щоб повністю перекрити зростання цін. 

У травні промисловість зросла на 0,3% завдяки оборонним галузям, тоді як виробництво одягу, електрообладнання та енергії скоротилося. Будівництво впало на 17,8%, а динаміка в розрізі свідчить про накопичення запасів в секторі. Роздрібна торгівля зросла на 10,9%, що свідчить про стійкий споживчий попит.