У травні 2026 року до державного бюджету надійшло 318,7 млрд грн — на 71,8 млрд грн (29,1%) більше за очікування. Головна причина — переказ другої частини прибутку НБУ (73,1 млрд грн), який мав надійти ще у квітні. Без цього податкові надходження самі по собі склали лише 97,1% плану (-6,3 млрд грн).

Про це йдеться у травневому випуску Бюджетного барометра, підготовленому командою Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.

Перевищення плану за окремими податками забезпечили насамперед податок на прибуток підприємств, ПДФО та військовий збір. Збори за податком на доходи підприємств склали 68,6 млрд грн — на 12,6 млрд грн більше від плану. Зростання пов’язане з відновленням бізнесу після ударів по енергетиці та високими прибутками банків у першому кварталі — 53 млрд грн. Надходження від ПДФО та військового збору становили 36,7 млрд грн, що на 2,2 млрд грн більше від плану, через зростання зарплат.

За деякими  податками надходження були меншими від плану. Внутрішній ПДВ приніс 20,6 млрд грн — на 7,7 млрд грн менше, ніж очікувалося, через відшкодування бізнесу на 22 млрд грн. Імпортного ПДВ надійшло 53,1 млрд грн — на 5,5 млрд грн менше. Акцизні збори склали 23 млрд грн — на 4,8 млрд грн менше. Рентна плата за видобуток скоротилася майже на 45% через атаки на видобувну інфраструктуру.

Видатки загального фонду становили 450 млрд грн. Це на 4% більше за оновлений план, який уряд підвищив утретє поспіль, цього разу — на 33,2 млрд грн. Найбільші обсяги фінансування передбачено для сектору безпеки й оборони: Міністерство оборони України отримало 181,9 млрд грн, Міністерство внутрішніх справ — 46,7 млрд грн. Додаткові видатки профінансували за рахунок резервів, запланованих на наступні квартали.

Дефіцит становив приблизно 130,4 млрд грн. Це на 30% менше від планового показника у 186,2 млрд грн, переважно завдяки одноразовому платежу від НБУ. Водночас ситуація із запозиченнями залишалася складною: вдалося залучити лише 16,3 млрд грн, або 62,7% плану. Основну частину коштів отримали через розміщення внутрішніх облігацій, тоді як із зовнішніх джерел надійшло лише близько 261 млн грн. При цьому на погашення й обслуговування боргу спрямували 79,6 млрд грн — суттєво більше, ніж було залучено. Окремо Міністерство фінансів провело обмін облігацій на 3,9 млрд грн, а з початку року — на 47,8 млрд грн загалом, щоб розподілити боргове навантаження в часі.

Важливою подією стала ратифікація Верховною Радою 28 травня угоди з ЄС про позику на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Очікується, що перший транш у розмірі 3,2 млрд євро надійде після виконання Україною відповідних зобов’язань. Крім того, 9 червня було ухвалено закон про оподаткування доходів від цифрових платформ. Він набере чинності не раніше 2027 року та є частиною зобов’язань перед МВФ. До 1 червня уряд мав подати Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, яку парламент має розглянути до 15 липня. Також із 2027 року планується замінити окремі види соціальної допомоги єдиною базовою соціальною допомогою.

Доходи місцевих бюджетів без урахування трансфертів зросли на 13,7% — до 52,4 млрд грн, що помітно перевищує рівень інфляції у 9,6%. Основний внесок забезпечив ПДФО: його надходження становили 29,4 млрд грн, збільшившись на 20,4%. Трансферти з держбюджету зросли на 52,6%, насамперед через збільшення освітньої субвенції на 62,5% у зв’язку з підвищенням зарплат освітянам на 30%.

Надходження від ЄСВ збільшилися на 17,1% і становили 63,6 млрд грн. Доходи Пенсійного фонду зросли на 27,9% — до 97,4 млрд грн, а видатки — на 24,7%, до 93,3 млрд грн.

За даними KSE Institute, основними ризиками на найближчі місяці залишаються війна та удари по енергетичній інфраструктурі, які можуть зменшити податкові надходження. Додатковим ризиком є можливе розширення соціальних виплат, що посилить навантаження на видаткову частину бюджету.

✈️ Більше досліджень Центр аналізу публічних фінансів та управління можна знайти у Telegram-каналі Ваші Гроші за посиланням: https://t.me/vashigroshi