KSE Institute опублікував попередню оцінку впливу українських ударів дронами на нафтову інфраструктуру Росії. Аналіз охоплює атаки на балтійські порти Усть-Луга та Приморськ наприкінці березня 2026 року. Удари по чорноморському порту Новоросійськ на початку квітня до оцінки не включено — з моменту атак минуло замало часу для повноцінного аналізу.

Удари відбуваються на тлі різкого зростання світових цін на енергоносії через військову ескалацію навколо Ірану та фактичне закриття Ормузької протоки — це дає Росії суттєве фіскальне полегшення після кількох місяців наростаючого тиску.

Ключові висновки:

За оцінкою KSE Institute, порівняно з гіпотетичним сценарієм без ударів Росія недоотримала від експорту нафти близько $1,76 млрд за два тижні — з 23 березня по 5 квітня 2026 року: $923 млн у першому тижні та $839 млн у другому.

Порти, що зазнали ударів, забезпечують близько 59% морського нафтового експорту Росії: Приморськ — 22%, Усть-Луга — 20%, Новоросійськ — 17%.

Ситуація в портах:

• Приморськ частково відновив роботу: обсяги нафтопродуктів впали з 446 тис. барелів/добу до ударів до 181 тис. барелів/добу, але згодом повернулися до 381 тис. барелів/добу. Кількість відправлень завантажених танкерів скоротилася з 20–23 на тиждень до 11, а потім зросла до 17.

• Усть-Луга фактично зупинилася: обсяги нафти впали з 725 до 101–155 тис. барелів/добу, нафтопродуктів — майже до нуля (25 тис. барелів/добу). Кількість відправлень скоротилася з 16–17 на тиждень до 2 на тиждень 30 березня — 5 квітня.

Чим вищі світові ціни на нафту, тим дорожче Росії обходиться кожен барель, який вона не може продати через пошкоджені термінали. Щоб удари втратили економічний сенс, ціни мали б суттєво впасти.

Окремий ризик — довгострокові наслідки для видобутку. Через брак сховищ зупинка терміналів може змусити скорочувати виробництво на старих родовищах, відновити які надзвичайно складно.

На світові ціни українські удари помітного впливу не мали — ефект від скорочення російських поставок перекривається масштабом потрясіння на ринку через ескалацію навколо Ірану: з глобального обігу вилучено близько 15 млн барелів/добу.

Детальніше про методологію — у повному документі. Оцінка базується на попередніх даних про рух суден, які надалі можуть бути уточнені. Дані використані станом на 7 квітня 2026 року.