KSE Institute опублікував дослідження, в якому експерти санкційного напрямку проаналізували вплив енергетичних санкцій на російську економіку.

Ціна санкцій. За оцінками дослідження, Росія втратила $78,5 млрд від експорту нафти порівняно зі сценарієм без запровадження санкцій (з грудня 2022 року по червень 2024 року). Щомісячні втрати сягнули найвищої позначки у $8,6 млрд у січні 2023 року після запровадження ембарго та цінових обмежень з боку ЄС. Однак з середини 2023 року втрати стабілізувалися на рівні $2,8 млрд на місяць.

У відповідь на санкції Росія інвестувала приблизно $8,5 млрд у розбудову танкерного флоту, який не підпадає під дію санкцій. Значна частина цих видатків припала на період з 4-го кварталу 2022 року по 2-й квартал 2023 року, а станом на 1-й квартал 2024 року тіньовий флот налічував 435 суден. 

Кампанія з позначення суден. Розпочата США санкційна кампанія проти тіньового флоту тимчасово збільшила знижку на російську нафту. З 55 танкерів, санкціонованих США, ЄС та Великою Британією, лише один завершив рейс, тоді як 41 залишився бездіяльним. Знижка на російську нафту марки Urals зросла з $13,7 за барель у вересні-жовтні 2023 року до $18,3 за барель у січні 2024 року. Однак зростання світових цін на нафту компенсувало знижку, дозволивши Росії зберегти вищі доходи від експорту.

Пауза в кампанії. Пауза в кампанії з позначення суден, яка розпочалася навесні 2024 року через занепокоєння щодо постачання російської нафти на світовий ринок, дозволила Росії адаптуватися. Росія продемонструвала стійкість і придбала додаткові танкери для тіньового флоту, незважаючи на високі витрати та практичні труднощі. KSE Institute виявив, що Росія має можливості для заміни суден, що потрапили під санкції, і для підтримки/розширення свого тіньового флоту.

Дотримання цінових обмежень. Режим цінових обмежень G7 ризикує повністю втратити свої важелі впливу. Станом на червень 2024 року 89% російської сирої нафти і 38% нафтопродуктів було перевезено суднами тіньового флоту, що не підпадають під санкції, порівняно з 45% і 29% на початку 2023 року. Це підкреслює зусилля Росії, спрямовані на те, щоб уникнути обмеження ціни на нафту.

Частка експорту російської сирої нафти морем, проданої нижче граничної ціни в $60 за барель, різко скоротилася в другій половині 2023 року. Станом на 4 квартал 2023 року лише 2,0% від усього експорту було продано за ціною, нижчою за граничну. 

Макроекономічні та фіскальні тенденції. Незважаючи на санкції, макроекономічна та фіскальна стабільність Росії залишається високою. У першому півріччі 2024 року щомісячні надходження від експорту нафти становили в середньому $17,3 млрд, що на 22% більше, ніж у першому півріччі 2023 року. Це призвело до профіциту поточного рахунку платіжного балансу в розмірі $40,6 млрд, що свідчить про економічну стійкість.

Незважаючи на збільшення витрат на війну, сукупний дефіцит федерального бюджету Росії станом на червень 2024 року становив 930 млрд рублів, що на 60% менше, ніж у першому півріччі 2023 року. Інфляційний тиск призвів до підвищення ключової ставки Центральним банком Росії на 1050 базисних пунктів з середини 2023 року, проте інфляція все ще залишається високою.

Втрата ринку природного газу. Росія втратила свій основний ринок природного газу в Європі. Спроби використати газові потоки як важіль впливу не дали бажаного результату, що призвело до перших збитків «Газпрому» з 1999 року і малоймовірного відновлення постачання газу до Європи протягом багатьох років.