Abt Britain та Київська школа економіки презентували дослідження «Потреби та проблеми українських підприємиць в умовах повномасштабної війни» в рамках публічного заходу, що відбувся в стінах Київської школи економіки 30 січня. Автори проаналізували стан жіночого бізнесу в Україні, фокусуючись на мікропідприємствах та МСБ, а також описали потреби та проблеми українських підприємиць, зокрема вразливих груп. 

Дослідження здійснювалося в рамках проєкту Good Governance Fund «Ревіталізація бізнес клімату в Україні», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії.  Імплементатори проєкту — Abt Britain та Київська Школа Економіки.

Дослідження стало можливим завдяки сприянню Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства економіки України та Офісу з розвитку підприємництва та експорту.

«Тривалий час розвиток жіночого підприємництва залишався поза системною увагою держави. Однак нині ми бачимо все більше жінок, готових розвивати власну справу та брати на себе відповідні ризики. Наше завдання як експертів — виявити, чим саме ми можемо допомогти підприємицям, якими є їх реальні потреби та виклики. Знаючи це, ми зможемо побудувати комфортне середовище для їхнього розвитку і зростання», — зазначила Владислава Грудова, виконавчий директор KSE Institute. 

У ході дослідження було визначено типовий портрет української підприємиці – жінки віком 36 років, із досвідом у бізнесі близько 6 років, низьким рівнем довіри до держави та кредитування, яка розпочала власну справу для самореалізації. Підприємиці-ВПО проявляють вищий рівень довіри до держави, зацікавлені в кредитах, експорті та участі у бізнес-асоціаціях. Підприємиці з сільської місцевості мають найменший оборот бізнесу, нижчий рівень доступу до навчальних програм та знань про програми підтримки, тоді як бізнеси підприємиць з інвалідністю існують найдовше.

Важливу роль у розвитку культури жіночого підприємництва в Україні відіграють цифрові інструменти та сервіси. Протягом останнього року Уряд запустив кілька спеціальних програм, що сприяють появі та зростанню жіночого бізнесу.

«Розвиток жіночого підприємництва — пріоритетний напрям нашої роботи в межах національного проєкту Дія.Бізнес. З лютого 2023 року кожен другий новий ФОП в Україні відкривають жінки. Саме тому створюємо програми підтримки, як-от акселераційна програма “Відважна”, “Власне”, “Початок” та освітньо-грантова програма “Міцність”. Також на порталі Дія.Бізнес створили окремий розділ присвячений жіночому підприємництву. Впродовж року понад 72 тисячі українців скористалися послугами Дія.Бізнес. Для кращого розуміння потреб та проблем підприємиць проведено дослідження, результати якого допоможуть нам вдало впроваджувати ініціативи з підтримки жінок, а також розуміти пріоритети українських підприємиць», — зазначила заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан. 

Розвиток жіночого бізнесу в Україні позитивно впливає на загальну макроекономічну ситуацію. Подальше зростання цієї категорії підприємств потребує зростання проактивної ролі держави у цьому процесі, розширення програм підтримки та удосконалення бізнес-середовища.

«Залучення жінок до ринку праці і підприємництва – великий пріоритет держави. Саме тому Міністерство економіки України реалізує низку ініціатив для досягнення цієї цілі. Такою ініціативою є грантова програма «Власна справа», де 55 % отримувачів грантів – жінки. Крім того, Мінекономіки забезпечує програму для ветеранів, ветеранок та  другого з подружжя. Тут жінки-ветеранки й дружини ветеранів отримали 48 % всіх грантів», — зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.

Програми розвитку жіночого підприємництва мають також враховувати й зміни на ринку праці, що виникли внаслідок повномасштабного російського вторгнення.

«Водночас ухвалення нового Трудового кодексу, над яким зараз працює Мінекономіки,  дозволить впровадити гнучкі форми зайнятості, для легшого долучення жінок до ринку праці. Так, ці комплексні рішення Мінекономіки покликані збільшити економічну активність жінок, що дуже важливо в умовах переважної мобілізації чоловіків і великої кількості українок за кордоном», — додала пані Бережна.

Протягом минулого року фіксувалося суттєве зростання ініціативи серед жінок до започаткування власних бізнесів. Завдання держави — ідентифікувати потреби та виклики, що ускладнюють запуск та масштабування власної справи серед підприємиць в Україні.

«Одним із напрямів діяльності Офісу з розвитку підприємництва та експорту є підтримка розвитку жіночого підприємництва. Проаналізувавши кількість звернень громадян щодо отримання безоплатних консультацій у межах проєкту Дія.Бізнес та запитів українок на участь в освітніх та грантових програмах, ми побачили істотне зростання тенденції саме в жіночої частини населення щодо започатковування, розвитку чи масштабування власного бізнесу. Про це свідчать і дані від Опендатабот, адже у 2023 році 56% нових ФОПів в Україні відкрили саме жінки. Щоб краще розуміти запити українок та відповідно створювати релевантні можливості для них, спільно з партнерами сьогодні презентуємо дослідження жіночого підприємництва, яке допоможе Уряду України та міжнародним партнерам зрозуміти потреби та послугувати підґрунтям для створення й реалізації освітніх, консалтингових та грантових програм підтримки для українок. А також реалізації аналітичних сервісів, проєктів та послуг, що сприятимуть і інтернаціоналізації українського підприємництва», — зазначив Андрій Ремізов, директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту.

Більшість підприємиць хибно ідентифікують прояви гендерної нерівності, зводячи їх лише до закріплення рівних прав в українському законодавстві. Гендерний тиск особливо сильно відчувають на початкових етапах розвитку бізнесу, проте стабільні партнерства та набуття досвіду ведення підприємницької діяльності допомагають зменшити цей тиск. Багато підприємиць, подібно до більшості жінок-працівниць в Україні, також ведуть господарство, доглядають дітей та старших родичів. 

За результатами проведеного опитування, до переліку ключових проблем українських підприємиць входять наслідки економічної кризи (45%), часті зміни в законодавстві та податковій системі (33%), висока конкуренція (32%), можливі перебої зі зв’язком та енергопостачанням (23%), а також перевірки органів контролю (23%). Підприємиці виявляють здебільшого низький рівень довіри до держави, особливо в контексті змін в законодавстві. 

Програми підтримки для жінок-підприємиць часто можуть не сприйматися як реальна можливість для їхнього бізнесу. Навіть знаючи про існування таких програм, підприємиці не відчувають їхньої доступності. Грантова підтримка асоціюється з громадськими організаціями, створюючи бар’єр для її ширшого використання. Серед опитаних підприємиць також побутує уявлення, що держава не зацікавлена в розвитку мікробізнесів та МСБ.

До проблем вразливих груп українських підприємиць слід віднести:

• Для жінок у сільській місцевості: Нестача робочої сили та обмежений доступ до ресурсів, а також потреба в допомозі для взаємодії з місцевою владою.
• Для підприємиць-ВПО: Сталі труднощі у відновленні або налагодженні систем постачання/партнерських відносин та обмежений доступ до зовнішнього фінансування.
• Для підприємиць з інвалідністю: Відсутність належної підтримки щодо їхньої інвалідності, та загальна недовіра до держави та допомоги на інших рівнях.
• Для підприємиць-ветеранок: Спроби конвертації військового досвіду в управління бізнесом, тоді як перетин з групою жінок з інвалідністю створює подвійні виклики.

Інституційна підтримка міжнародних партнерів сприяє розвитку вже наявних інструментів для підтримки жіночого підприємництва, а також появі нових програм розвитку професійних навичок.

«Британський уряд підтримує жінок-підприємиць в Україні шляхом впровадження цільових ініціатив та співпраці, таких як Освітня програма для жінок-підприємиць «Зростай», яка наразі підтримала п’ятнадцять жінок-підприємиць, які проживають у постраждалих від війни громадах. Учасниці програми дізнались, як підвищити ефективність бізнесу шляхом ефективного менеджменту, а також як залучити грантові кошти для мікро-, малого та середнього бізнесу. Наша мета – допомогти цим жінкам збільшити їхній і без того значний внесок в українську економіку та зробити внесок у створення більш рівноправного суспільства», – сказала Венді Де Лука, керівник Фонду ефективного врядування в Україні, Посольство Великої Британії в Києві. 

Окрему увагу Венді Де Лука приділила значенню та користі цифрових інструментів для адресної підтримки жіночого бізнесу.

«Крім того, в рамках нашої роботи з підтримки економіки я хотіла б скористатися цією нагодою, щоб виділити два державні веб-сайти світового рівня, які підтримують підприємців (business.diia.gov.ua) і мають на меті допомогти кожному в Україні керувати своїми гроші (harazd.bank.gov.ua). Будь ласка, спробуйте їх».

Серед рекомендацій щодо покращення умов ведення бізнесу для українських підприємиць на різних рівнях, зокрема більш проактивної позиції держави для подолання основних викликів, автори дослідження наводять наступні: 

• Навчальні програми повинні бути розгорнутими та адаптованими, надаючи «Майстриням» базові навички та “Візіонеркам” стратегічне мислення, разом із менторською підтримкою та платформами обміну досвідом;

• Доступ до кредитів має бути ширшим, зокрема завдяки створенню спеціалізованих кредитних програм, зменшенню упередженості та підвищення участі жінок у кредитуванні, що може сприяти розвитку жіночого підприємництва;

• Грантові програми підтримки повинні мати чіткі цілі, поєднуватись з обов’язковими навчальними курсами, а також враховувати специфіку вразливих груп через адресні канали поширення інформації (Дія.Бізнес, онлайн-курси);

• Можливості участі у тендерних закупівлях слід розширити шляхом участі в тендерах з відбудови, а також програм компенсації для участі підприємниць у Прозорро.Маркет та публічних закупівлях загалом;

• Комунікація з державою має відбуватися на різних етапах та рівнях для розв’язання наявних проблем, а також для проведення консультацій та комунікаційних кампаній з поясненням змін у правовому регулюванні;

• Розбудова бізнес-об’єднань допоможе розвивати підприємницькі навички, покращити наявні навчальні програми, а також залучатиме підприємиць до адвокаційної діяльності та процесу ухвалення рішень;

• Інформаційні кампанії мають стимулювати підприємиць виявляти соціальні та гендерні нерівності у бізнесі та сприяти їхньому усуненню через співпрацю з бізнес-асоціаціями та іншими майданчиками;

• Підтримка підприємиць із вразливих груп повинна спрямовуватися на інтеграцію жінок з інвалідністю та ветеранок, координацію політик, створення спеціалізованих програм для жінок у сільській місцевості та ВПО, а також враховувати психологічну підтримку та місцевий контекст.

Повний текст дослідження «Потреби та проблеми жінок-підприємиць в умовах повномасштабної війни» можна знайти за посиланням