KSE Institute спеціалізується на аналітиці, консалтингу, дослідженнях, розробляє стратегії та рекомендації щодо підтримки сильної й інноваційної економіки України. KSE Institute визнано найпотужнішою економічно-аналітичною інституцією України за міжнародним рейтингом Research Papers in Economics.

Сьогодні команда інституту — налічує більше 80 експертів у сфері врядування, міжнародної політики, безпеки, нафтогазової та аграрної сфери, макро- та мікроекономіки, природозбереження.

KSE Institute має декілька десятків дослідницьких проектів, один з яких, а саме санкційний спрямований на послаблення економіки рф шляхом міжнародних санкцій, очолює випускниця Київської школи економіки – Юлія Павицька. 

Досвід і освіта Юлії дозволив створити дружню та сильну команду. Про свій шлях в KSE Юлія розповіла в інтерв’ю.

• Юлія, чому для отримання магістратури ти обрала університет “Київська школа економіки”?

Після бакалаврату я планувала продовжувати навчання та життя у Канаді, тому жодні магістерські програми в Україні не розглядала. Але періодично в розмовах з друзями почали виникати згадки про KSE. 

Потім був день відкритих дверей. Дуже добре його памʼятаю. Тоді виступала Олеся Верченко, на той час академічний директор з економічної освіти, яка розповідала про навчання, виклики, ставлення до студентів, різні активності та спільноту випускників – славнозвісну “мафію KSE”. Власне, розповідь була настільки захоплюючою, що з Дмитрівської – де у той час розташовувався університет – я вийшла з чітким розумінням, що хочу навчатись саме тут. Власне, так і сталося.

• Яку спеціальність ти отримала?

Я закінчила магістерську програму з Економічного аналізу у 2019 році.

• Чи достатньо фахових знань ти отримала в KSE? 

KSE дає ґрунтовну базу економічну базу та змушує тебе оперативно закривати прогалини у своїх знаннях. Головне, тебе навчають вчитись та вирішувати задачі, якими б складними вони не здавались

• Розкажи, будь ласка, про досвід пошуку роботи після навчання.  

Окрім знань, KSE дає можливості. Головне їх не тільки помічати, але й користуватись ними.

Університет має роками усталену практику рекомендацій. Окрім розсилки вакансій, компанії та міжнародні організації регулярно звертаються до топ-менеджменту або професорів KSE із проханням порекомендувати виняткового кандидата з числа студентів чи випускників на конкретну вакансію.

Наприклад, можуть попросити топ-3 чи топ-5 студентів з найвищим GPA, або когось із конкретними навичками. В моєму випадку, саме рекомендація стала ключем до омріяної роботи. 

Відверто скажу, що я не була в самому топі групи за GPA, хоча мала добрі бали. Але потрібно зазначити, була супер активним учасником життя KSE – очолювала тодішній KSE Case Club. Тому в ході численних активностей та постійної взаємодії з топ-менеджментом Університету встигла себе зарекомендувати як відповідальну та націлену на результат. 

Активний пошук роботи я розпочала із вересня. Знаходячись на фінальному етапі відбору до консалтингової компанії, я зрозуміла, що це геть не місце роботи моєї мрії.

В цей період в Україні формувався новий уряд. Тимофія Милованова, президента “Київської школи економіки”, вже було призначено на посаду Міністра економіки України. До його команди потрібні були люди професійні, надійні та готові працювати 24/7. Маючи вагання щодо своєї подальшої кар’єри у консалтингу і велике бажання допомагати своїй країні, я запропонувала свою кандидатуру.

На ранок я отримала повідомлення, що Сергій Ніколайчук, на  той час заступник Міністра економіки України, зацікавився моїм CV та запрошує на співбесіду. Спогади про день самої співбесіди вартують окремої розповіді. Тому скажу коротко – у підсумку 30-хвилинної розмови я отримала посаду його персонального асистента та доєдналася до команди Міністерства.

• Як ти оцінюєш свій досвід роботи в Міністерстві економіки України?  

Робота в Міністерстві економіки України стала для мене колосальним досвідом. Коли кожен день –  новий виклик. Коли кожна нова задача – максимальна сконцентрованість та включеність в процес. Коли часу на помилку немає, бо твої слайди під вечір з великою ймовірністю можуть опинитися на столі у Премʼєр-міністра України.

Гадаю, мені дуже пощастило приєднатися до команди Тимофія Милованова та працювати безпосередньо з ним та його заступниками пліч-о-пліч. Вчитись у них – це був складний, але захоплюючий етап моєї карʼєри.

• Після роботи в Міністерстві економіки України ти потрапила знову в Київську школу економіки – як це сталося і якою стала твоя роль?

Мене запросив Павло Кухта, який був Першим заступником у Тимофія Милованова. Після припинення роботи уряду (4 березня 2020 року), він залишив міністерство та приєднався до KSE Institute. Потім покликав мене на позицію аналітика / проектного координатора.  Я чудово була знайома з аналітичною командою KSE Institute та їх проектами, тому з радістю погодилась. І як показав час – недарма.

• На початку 2020 року почалася пандемія Covid-19. Розкажи про свої спостереження щодо навчання в KSE.   

Академічна та адміністративна команди зробили все можливе, щоб оперативно та якісно перевести все навчання в онлайн. Здається, ми були одними із перших, хто повністю перейшов до онлайн, а згодом міксованої форми навчання. Особливістю навчання в KSE є час, який студенти проводять в університеті поза парами — це peer-teaching, студентські гуртки, різні публічні та закриті заходи. А це, на жаль, неможливо повноцінно замістити в онлайні. І мені шкода, що студенти ковідних років не мали змогу повністю просмакувати навчання у KSE.

Тому зараз я дуже рада, що попри повномасштабну війну, наші студенти мають змогу повноцінно навчатись. Вони проактивні, ідейні, роблять фандрейзинги для ГУР та супер секретні стартапи. Вони нагадують мені мою групу. Ми були такі ж. Це тішить та неймовірно надихає.

• Якими ти пам’ятаєш були перші дні повномасштабного вторгнення для тебе і твоїх колег?   

На 3-й чи 4-й день повномасштабного вторгнення, коли більшість команди перемістилась у відносно безпечні місця, ми всі включились в роботу. 

До 24 лютого в KSE Institute було 12 окремих центрів, кожен з яких фокусувався на своїй тематиці. Але раптом в них не стало жодного сенсу. Водночас уряд потребував значної аналітичної підтримки 24/7. Тому всі сили були кинуті саме на це.

Ми працювали безупинно, підміняючи один одного. І команда зросла кратно в короткі терміни – на волонтерських засадах до нас доєдналися велика кількість наших випускників та студентів.

У нас почали зʼявлятись так звані war-time проекти, які зараз переросли в одні з найбільших та найефективніших проектів Інституту. На приклад, проекти “Росія заплатить” (оцінка завданих збитків Україні) та Leave-Russia (моніторинг виходу компаній з російського ринку) починались із простих екселів, які команда щогодинно вручну оновлювала. І саме тоді у нас сформувалася окрема команда, яка фокусується на розробці санкційних пропозицій, моніторингу ефективності санкцій та стану економіки агресора. За роботу цієї команди я зараз відповідаю.

• Яка твоя роль в KSE Institute на даний час?

Я очолюю KSE Institute Sanctions Team, яка виникла у відповідь на потреби воєнного часу. Розкажу, як це відбувається на прикладі своєї команди. 

Ми є членами Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола. Це обʼєднанання з незалежних експертів, яке спільними зусиллями напрацьовує та видає комплексні пропозиції щодо посилення санкції та унеможливлення їх обходу. 

Наша команда є одним із ключових співавторів та надає свою аналітику та пропозиції до більшості спільних з урядом документів. Після публікації, ці документи передаються нашим партнерам та використовуються в переговорах українською стороною, в тому числі і на найвищому рівні.

Також є практика регулярних зустрічей із санкційними координаторами країн-партнерів, до яких ми долучаємось – презентуємо результати досліджень та обговорюємо “червоні прапорці”, які бачимо. Наприклад, у вересні у нас з колегами була продуктивна поїздка в Брюссель, де ми зустрілись з усіма ключовими департаментами Європейської комісії, які залучені до санкційного процесу. 

Підсумком численних зустрічей стає те, що пропозиції нашої команди потім включаються у санкційні пакети. Це надихає, адже отримуєш чітке усвідомлення того, що нас готові не тільки слухати, але й прислухатися.

• Якими професійними цілями можеш поділитись на найближчі 5 років?

Зараз дві головні цілі – знищити російську економіку та змустити заплатити репарації. Ну, а про звершення моїх професійних цілей, сподіваюсь, ви дізнаєтесь з новин.