Загальні втрати економіки, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд 

Станом на 10 травня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури складає вже понад $94.3 млрд або майже 2.8 трлн гривень. За останній тиждень прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на майже $2.4 млрд.

Про це свідчить аналіз, який здійснюється в межах проєкту «Росія заплатить» командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства інфраструктури. 

В межах проєкту спільно з командою KSE Institute працюють волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі, Prozorro та Української ради торговельних центрів. 

У нових обрахунках найбільше зростання збитків склало збільшення кількості пошкоджених та зруйнованих житлових будинків внаслідок бойових дій. За останніми оцінками аналітиків проєкту, через війну зруйновано чи пошкоджено 35.2 млн квадратних метрів житлового фонду на $31 млрд. У порівнянні з попередніми обрахунками цей показник зріс на майже $1.3 млрд. Від руйнувань житлового фонду найбільше постраждали такі міста як Маріуполь, Харків, Чернігів, Суми та Рубіжне. 

В поточних обрахунках додана оцінка KSE збитків від руйнувань та пошкоджень нафтобаз. Станом на 10 травня втрати від руйнувань 27 нафтобаз складають $227 млн. 

Крім того, за останніми обрахунками в рамках проєкту «Росія заплатить» загальна кількість зруйнованих або пошкоджених закладів освіти вже майже тисяча, а збитки сягають $1.3 млрд. 

Загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 208 підприємств, 508 медзакладів, 562 дитсадки, 295 мостів, 156 складів, 102 релігійні споруди, 83 адмінбудівлі, 27 нафтобаз та 12 цивільних аеропортів. Загальні втрати економіки України через війну, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд.

Нагадаємо: проєкт «Росія заплатить» фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо) та оцінці фінансової вартості цих втрат. На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки, що включають не лише прямі втрати інфраструктури, але також численні «побічні» втрати, які економіка зазнала внаслідок війни (закриття значної кількості підприємств; втрати сотнями тисяч людей домівок і роботи; припинення будь-яких інвестицій; скорочення споживчого попиту громадян тощо).

Надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема житлових будинків, в результаті війни, може кожен громадянин чи юридична особа. Для цього командою KSE Institute спільно з Офісом президента та Міністерством економіки України було створено проєкт «Росія заплатить» (https://damaged.in.ua/). Також подати інформацію щодо пошкоджень можна за допомогою чат-боту або у застосунку «Київ Цифровий».

Методологія оцінки фінансових втрат України внаслідок руйнування фізичної інфраструктури: 

Розрахунки формуються на основі аналізу (1) кількох тисяч публічних повідомлень від громадян, (2) даних органів влади щодо втрат та пошкоджень за галузевими напрямками, а також (3) опосередкованих методах оцінки, таких як розрахунок орієнтовної площі пошкодженого внаслідок воєнних дій майна у найбільш постраждалих містах.

Методологія оцінки враховує досвід Світового банку щодо аналізу втрат в Сирії та Іраку, а також рекомендації провідної української інвестиційної компанії Dragon Capital. Ми плануємо продовжувати роботу над уточненням методології у майбутньому, що дозволить деталізувати оцінку обʼєкту по регіонах і типах будівель, втратах комунальних мереж та інфраструктури тощо. 

Через відсутність регулярних публічних оновлень інформації щодо загальної кількості зруйнованого та пошкодженого житла, зокрема, у розрізі регіонів та кількості приватних/багатоквартирних будинків, застосовуються непрямі методи оцінки вартості зруйнованої житлової нерухомості. Також оцінка вартості пошкодженого та зруйнованого житла включає оцінку у потребі видатків на демонтаж зруйнованих будівель та проведення ремонту «до заселення» у будинках, які потрібно буде будувати. В оцінці активів підприємств не враховується знос, а також додаються незавершені інвестиції та запаси.