Хто відповідальний за «4-річну інфляцію на рівні 139%»: коментар Максима Кришка, KSE’2001

Випускник Київської школи економіки 2001 року Максим Кришко підготував коментарі до декількох важливих тез, що прозвучали під час презентації нової монетарної політики на форумі «Новий економічний курс України».

• Що стосується монетарної політики, якщо під час презентації [політики] спікери апелюють до тих, хто щось втратив, як до потенційних виборців, щоб вони проголосували — це одне. Але дивлячись на всю програму в монетарній сфері вкупі — здається, що вони в це вірять.
• У виступаючих є переконаність, що без кардинальних змін в монетарному секторі «економіка взагалі припинить розвиватися». Якби це було так, ВВП не зростав би на 3,8% відсотки за 2 квартали.
• Чотирирічну інфляцію на рівні 139% називають «рукотворною» і спричиненою підвищенням цін на енергоносії та штучним знеціненням гривні: «Ці показники створені конкретними людьми і конкретною політикою Національного банку». Так, ця інфляція «рукотворна» і є результатом того, що до 2014 року 5 років Україна існувала в умовах переоціненого обмінного «стабільного» курсу. Наслідком цього стали спалені резерви, шалені збитки в держпідприємствах та, в першу чергу, у НАК «Нафтогаз», бо ми «ось-ось домовимося з Росією про знижку на ціну на газ», «хвора» банківська система, що була на межі падіння під тягарем «пов’язаних» кредитів, які потім не повернули.

Після 2014 з цим всім довелося працювати «оновленому» Нацбанку! Питання підвищення цін на енергоносії — це ціна нашої енергетичної незалежності та можливість повного розриву з агресором, що загарбав нашу землю. Чи захмарна ця ціна? Ні — фундаментально вона правильна. Це ціна європейського імпорту, помножена на курс, яким би він не був. Ті, хто не може платити, мають просту легкоотримувану субсидію.

Чи знецінення гривні є штучним? Ні, її ціна визначається ринком — попитом і пропозицією — як це і має бути. А обмінний курс слугує shock absorberом (абсорбувачем шоків) та не дає дисбалансам економіки знов накопичитись (як це вже сталося у 2013) та привести до ще однієї кризи.

«Основним таргетом монетарної політики має бути економічне зростання. Це знизить інфляцію, покращить інфляційні очікування, курс стабілізується, простимулює кредитування, стане підґрунтям росту економіки». В світі практично ніхто не має економічне зростання за таргет грошово-кредитної політики. Є гібриди, як Федеральна резервна система, в яких стабільність цін (відсутність інфляції) має дуже високу вагу. Але ж ми не Сполучені Штати Америки, ми не розвинена економіка, а економіка, що розвивається. І досвід інших таких несировинних країн переконує — інфляційне таргетування найкраще рішення.