У дискусії взяли участь почесний президент KSE Тимофій Милованов та члени ради директорів KSE: Юрій Городніченко (професор Університету Каліфорнії Берклі), Олена Білан (головний економіст компанії Dragon Capital) та Джон Гербст (директор Atlantic Council’s Dinu Patriciu Eurasia Center, посол США в Україні у 2003-2006 роках).
Як зазначив Джон Гербст, ми живемо в час великих змін, але великих позитивних змін, не зважаючи на те, що природа людської поведінки залишається не ідеальною, адже ми досі маємо війни та інші збройні конфлікти. Ще 300 років тому 99% населення жило в цілковитій бідності, 70 років тому, після Другої світової війни, таких було 70+%, зараз ця цифра становить 10%. Ці зміни, які були викликані спочатку індустріальною, а потім технологічною та інформаційною революціями, чітко демонструють, наскільки динамічно змінюється наш світ сьогодні.
У такому швидкозмінному світі дуже гостро постає питання формальної освіти, її необхідності та цінності. За словами Юрія Городніченка, формальна освіта, незважаючи на бурхливий розвиток інформаційних технологій, досі має велику кількість корисних функцій. Перш за все, вона навчає не пошуку ідеального рішення, а навчає креативного критичного мислення, яке допомагає знаходити подібні рішення. Також формальна освіта є засобом створення дуже міцних зв’язків між випускниками і професорами. Відчуття приналежності до певної університетської спільноти є дуже важливим у сьогоднішньому світі, адже ми повинні мати довіру, довіру до іншої людини, до іншої сторони справи, і персональні зв’язки, які людина здобуває в процесі освіти, стають в наш час надзвичайно вагомими.
Чи розуміє бізнес значення і цінність сучасної формальної освіти? Беручи до уваги Україну, ми можемо з впевненістю сказати, що суспільний договір щодо освіти в нас не дотримується. Головна причина цього полягає в тому, що в наш час абсолютна більшість українських університетів не сертифікує справжніх талантів, людей, які можуть і здатні робити зміни. Саме тому бізнес не підтримує формальну освіту в Україні. І в такому становищі тотального знецінення освіти саме довіра набуває найбільшої цінності, тому що люди схильні створювати щось нове з тими людьми, яким вони довіряють.
Якщо говорити про стабільність в особистій перспективі, то виникає питання: як визначити успіх в сучасних умовах, і як це визначення відрізняється від того, що було 20-30 років тому? На думку Олени Білан, в цьому плані відбулися просто кардинальні зміни, адже не так давно успіх людини вимірювався суто матеріальними речами: якщо ти маєш квартиру, автомобіль, дачу, можеш собі дозволити поїздку на море раз на рік – ти успішний. Зараз ситуація змінилась. Завдяки зростанню життєвого рівня, ми зараз можемо собі дозволити набагато більше речей, ніж наші батьки 30 років тому. Тепер успіх залежить не стільки від матеріальних речей, скільки від своїх власних відчуттів стосовно своєї позиції в сучасному змінному світі. Чи може людина матеріалізувати свої власні вміння, чи відчуває вона себе в правильному місці, чи займається вона тим, чим хоче. Отримати освіту, яка задовольнить твої базові потреби, – легко, але отримати освіту, яка дасть змогу спробувати велику кількість речей, зрозуміти, яке твоє місце в світі, – це є важливим на сьогодні.
І в цьому плані ми бачимо велику різницю між освітою в Україні і освітою в Сполучених Штатах. У США студентам не дають готових відповідей, студенти все мають дізнаватись самостійно, створювати нові знання. З першого року навчання кожний студент в Америці вже є частиною певної дослідницької групи, що дозволяє працювати на рівні з професорами не для того, щоб відтворити якісь існуючі знання, а для того, щоб створити нові. Так, до прикладу, в Університеті Каліфорнії Берклі, за словами Юрія Городніченка, абсолютна більшість нових технологій розробляється студентами, випускниками, магістрами та PhD студентами.
Отож, як прийняти правильне рішення враховуючи таку велику невизначеність,Ц яка є зараз. За словами Тимофія Милованова, є три прості речі, які допоможуть в цьому виборі:
1. Бути наполегливим та терплячим. Головна помилка, яку дуже часто роблять українці, на думку Тимофія, це те, що вони нетерплячі і хочуть одразу заробити багато грошей, а не інвестувати їх у своє навчання. І ця погоня за зарплатами коштує їм дуже дорого. Адже тільки інвестуючи у свої фундаментальні вміння та навички, людина зможе значно покращити свої конкурентні позиції на ринку праці і вийти далеко вперед, порівняно зі своїми конкурентами.
2. Повірити в себе. Якщо ви бажаєте створити і розвивати свою компанію, ви рано чи пізно досягнете цього, якщо ви мрієте працювати на високій посаді в банку і мати модний телефон, ви досягнете цього. Все залежить від того, як «високо» ми ставимо свої бажання.
3. Не бути зухвалим. Успіх не є продуктом лише бажання бути успішним та вашої здатності бути терплячим. Це велика кількість тяжкої праці. Не треба чекати «прориву». «Прорив» – це комбінація довгої і виснажливої підготовки. Це дуже прості речі, але мало хто може виконати їх. Ті, кому це вдалось, стають неймовірно успішними саме через існування цього великого браку постійності в кар’єрному розвитку сьогодні.