Опис
Респонденти з пост-комуністичних країн систематично повідомляють про нижчий рівень щастя та нижчу самооцінку здоров’я. В той час як перший розрив (у рівнях щастя) нещодавно закрився, другий розрив – між самооцінками стану здоров’я – лише почав звужуватися. Ця робота показує, що неправильно розглядати усі країни з перехідною економікою як однорідну групу. Ми розділяємо 28 «перехідних» країн на три групи.
В останньому раунді опитування «Життя в перехідній економіці» (2016) країни Південної Європи більше не відрізняються від розвинених країн за показником самооцінки здоров’я. Хоча розрив у самооцінці здоров’я для східноєвропейських країн з перехідною економікою є у базовій моделі, він стає менш статистично та економічно значущим після додавання суб’єктивних поглядів та макрозмінних. Країни колишнього СРСР та Монголія залишаються єдиною групою, в якій респонденти з нижчою на 16,5-29,1% імовірністю оцінюють своє здоров’я як «добре» чи «дуже добре» порівняно з іншими країнами з перехідною економікою та розвиненими країнами. Врахування членства в комуністичній партії, ідеологічних поглядів та макрозмінних дещо знижує розрив у країнах колишнього СРСР та Монголії, але залишається значущим після тестів на стійкість коефіцієнтів.
Хоча розрив у самооцінці здоров’я зараз є лише в групі країн з перехідною економікою, він залишається важливою емпіричною загадкою з далекосяжними наслідками для політики з охорони здоров’я, попиту на послуги охорони здоров’я та процесу переходу.