Чітка схема думок, почуттів і поведінки, схильність реагувати певним чином за певних обставин, тобто ваша особистість, впливає на заробітну плату. Дослідження показують, що працівник, який веде себе неегоїстично і співпрацює з іншими в організації, може так само втрачати в зарплаті, як і працівник, який є емоційно нестабільним і схильним до психологічного стресу. Дослідження також свідчать про те, що люди, які відкриті для нового досвіду і є екстравертами, заробляють більше, ніж люди, які є інтровертами та надають перевагу традиційній поведінці. Для розвитку своєї кар’єри працівникам рекомендується взяти це до уваги, коли вони обирають тактику поведінки в організації.

Чи ви колись замислювалися над тим, який зв’язок існує між особистістю і зарплатою? Якщо так, ця стаття дасть вам кілька  ідей про те, що ви можете зробити для підвищення свого рівня доходів.

Історично, дослідження про взаємозв’язок між індивідуальними характеристиками людини та її досягненнями на ринку праці були зосереджені на традиційних аспектах людського капіталу, таких як освіта, професійне навчання та досвід роботи. Тривалий час вважалося,  що некогнітивні риси не мають такого впливу на успіх на ринку праці, як розум людини, який розглядався як єдиний фактор, безпосередньо пов’язаний з індивідуальною продуктивністю.

Однак ця точка зору швидко змінюється. З’являється все більше літератури, в якій аналізуються психологічні та поведінкові фактори, які забезпечують успіх на ринку праці. Ці дослідження показують, що некогнітивні фактори так само важливі, як і когнітивні здібності людини. Наприклад, всесвітньо відомий американський економіст Джеймс Хекман і його співробітники працювали над тим, щоб включити некогнітивні навички в економічний аналіз індивідуальних досягнень, і зробили висновок, що «особистість, наполегливість, мотивація і привабливість є важливими для досягнення успіху у житті» (Хекман, Стіксруд і Урзуа, 2006). Ці та багато інших некогнітивних здібностей впливають на досягнення успіху на ринку. «Важливою прогресивною зміною у розумінні економістами людського капіталу є те, що тепер вважається, що людський капітал складається не тільки з мозку та мускулатури, а і ще включає широкий набір психосоціальних властивостей» (Лундберг, 2017, стор. 2).

Давайте зараз поговоримо більш конкретно про таку категорію некогнітивних навичок, як людська особистість. Що таке особистість? Вона може бути визначена як «відносно стійкі моделі думок, почуттів і поведінки, які відображають тенденцію реагувати певними способами за певних обставин» (Робертc, 2009). Кілька десятиліть тому психологи розробили і широко оцінили модель різних особистостей, яку називають «Великою п’ятіркою», яку застосовують в усьому світі для послідовного опису різних рис особистості та людських особливостей (Лундберг, 2017). «Велика п’ятірка» включає такі особистісні риси: відкритість до отримання досвіду, сумлінність, екстраверсія, доброзичливість й емоційна стабільність. Академіки стверджують, що «Велика п’ятірка» — це «довгота і широта» особистості, за якими можна класифікувати всі інші додаткові риси (Хекман, Каутз, 2012).

Давайте визначимо кожну з рис «Великої п’ятірки». За даними Американської асоціації психологів (Хекман, Каутз, 2012, стор. 12):

• сумлінність — це «схильність бути організованим, відповідальним та працьовитим»,
• відкритість до досвіду — це «здатність бути відкритим до нового досвіду інтелектуального, культурного та естетичного характеру»,
• екстраверсія — це «орієнтованість інтересів і зусиль на зовнішній світ людей і речей, а не на внутрішній світ суб’єктивного досвіду; що характеризується позитивним впливом і комунікабельністю»,
• доброзичливість — це «тенденція діяти спільно, безкорисливо»,
• емоційна стабільність — «передбачуваність і послідовність емоційних реакцій, відсутність швидких змін настрою». Її протилежність — невротизм: хронічний рівень емоційної нестабільності і схильність до психологічного стресу.

Тепер ми дійшли до найцікавішої теми нашої статті. Спробуйте вгадати, як ці фактори впливають на дохід людини. Чи впливають вони на зарплату однаково? Які з них збільшують заробітки, а які знижують? Чи можна пов’язати риси особистості з досягненням важливих результатів на ринку праці? Виявилося, що можна.

Доброзичливість

У цій статті використовуються дані досліджень, проведених в Німеччині, Великобританії та Нідерландах. У Німеччині доброзичливість негативно впливає на заробітну плату, зменшуючи її на 2–5 % (Браакманн, 2009; Деніссен, Блейдорн і Хеннеке, 2018). Тобто, ріст рівня доброзичливості на одне стандартне відхилення приведе до зменшення заробітної плати працівника на 2-5 %. У Великобританії оплата труда працівників з високим рівнем доброзичливості є меншою приблизно на 4–6 % в порівнянні з оплатою труда тих, хто має низький рівень доброзичливості, за інших рівних умов (Хейнек, 2007; Нанді та Ніколетті, 2014). Дослідники Мюллер і Плуг (2006) та Джадж, Лівінгстон і Херст (2012) також виявили негативний вплив доброзичливості. Аналогічним чином доброзичливість пов’язана зі зниженням заробітної плати в Нідерландах (Нигус і Понс, 2005).

Відкритість до досвіду

Дослідження, проведене у Великобританії, показало статистично значущий позитивний ефект відкритості до досвіду на збільшення заробітної плати. Так, дослідники Нанді та Ніколетті (2014) підрахували, що зростання відкритості до досвіду на одне стандартне відхилення веде до зростання зарплати на 9% (стор. 3145). Дослідження Хейнека (2007), виявили статистично значущі позитивні зв’язки між заробітною платою та відкритістю до досвіду як для жінок, так і для чоловіків (b-коефіцієнти регресії становлять 0,14 і 0,06 відповідно). Водночас, дослідження, проведені в Німеччині (Браакманн, 2009; Деніссен, Блейдорн і Хеннеке, 2018), не виявили статистично значущого зв’язку між заробітною платою та відкритістю до досвіду.

 Екстраверсія

У Великобританії екстраверсія забезпечує підвищення зарплати на 5 %, тобто ріст рівня екстраверсії на одне стандартне відхилення дає працівнику вказаний відсоток підвищення заробітної плати (Нанді та Ніколетті, 2014, cтор. 3137). У Німеччині деякі дослідники також виявили позитивний вплив екстраверсії на заробітну плату. Так, дослідники Деніссен, Блейдорн та Хеннеке (2018) з’ясували, що ріст рівня екстраверсії на 1 стандартне відхилення веде до  збільшення заробітної плати на 3 %. В водночас, інші дослідники не встановили жодного зв’язку  між цими факторами (Браакманн, 2009).

Сумлінність

Рівень сумлінності особистості позитивно впливає на заробітну плату відповідно до дослідження, проведеного в Нідерландах (Нигус і Понс, 2005). У Великобританії сумлінність позитивно впливає на зарплатню, збільшуючи її 4 % (Хейнек, 2007). Дослідження, проведене в Німеччині, не встановило статистично значущого зв’язку між цими двома факторами (Деніссен, Блейдорн і Хеннеке, 2018).

Емоційна стабільність

У Німеччині ріст емоційної стабільності на одне стандартне відхилення веде до збільшення зарплати на 4 %, водночас, ріст рівня емоційної нестабільності веде до втрати в рівні зарплати близько 3 %  (Браакманн, 2009; Деніссен, Блейдорн і Хеннеке, 2018). У Нідерландах рівень емоційної стабільності також позитивно вливає на заробітну плату, як стверджують автори Нигус та Понс (2005). За результатами досліджень, проведених у Великобританії,  негативний звязок між рівнем невротизму у співробітників та їх заробітною платою складає близько 6 %, в той час як емоційна стабільність веде до збільшення зарплати (Нанді та Ніколетті, 2014). Тобто, ріст емоційної нестабільності на 1 стандартне відхилення приведе до зниження плати на 6% у Великої Британії.

Що це означає?

Хоча різні риси особистості по-різному впливають на заробітну плату в різних країнах, дві риси (доброзичливість та емоційна нестабільність) негативно впливають на заробітну плату майже в усіх країнах, де проводилися дослідження. Загалом, низька емоційна стабільність і висока доброзичливість мали негативний вплив на заробіток у всіх країнах, де проводилися дослідження (Мюллер і Плуг, 2006; Хейнек, 2011; Нигус і Понс, 2005). Інші риси особистості позитивно впливають на заробітну плату, хоча не мають такого однакового впливу у всіх країнах, як ці дві особистісні риси. Ситуація зрозуміла з фактором емоційної нестабільності, коли людина постійно нервова, тривожна, пригнічена, емоційна, та не може контролювати свої  емоції.

А що з доброзичливістю? Повернемося до визначення цього фактора, описаного вище.  «Тенденція діяти спільно, безкорисливо». Хіба це не прекрасна якість? Хіба це не якість, яка показує, що людина думає про компанію і докладає зусиль, щоб бути хорошим гравцем команди? Хіба це  не ті люди, які створюють цінності для компанії? Відповідь на всі ці питання — «Так». Ми всі хочемо працювати з людьми, які відкриті до співпраці і діють безкорисливо. Але така поведінка має свої наслідки. Як стверджує один з дослідників, «бути доброзичливим невигідно» (Хейнек, 2007, стор. 1). Особа з такою якістю має нижчу заробітну плату. Це гарна якість, яка заслуговує на повагу. Але не думайте, що ви автоматично отримаєте фінансову винагороду за цю рису. Насправді ви не отримаєте жодної матеріальної переваги.

Отже, з точки зору розвитку кар’єри доцільно сумлінно вибирати модель поведінки в організації. Ваша тактика поведінки в організації повинна враховувати те, що ви найбільше цінуєте і що хочете отримати.

Список літератури

1. Браакманн, Н. (2009). “Вплив психологічних рис на гендерний розрив в працевлаштуванні з повною зайнятістю та в оплаті праці: докази з Німеччини”. Видання: Наукові статті «Соціо-економічної панелі» (SOEP) щодо даних мултидисциплінарних досліджень з тривалим спостереженням, № 162.
2. Деніссен, Дж., Блейдорн, У., Хеннеке, M., та ін. (2018). Розкриття впливу особистості для отримання доходу. Видання: Психологічна наука. 29 (1), 3–13.
3. Ханушек, E., Швердт, Г., Видерголд, С., Вьосманн, Л. (2017). Як справлятися зі змінами: міжнародні відмінності у отриманні переваг завдяки навичкам. Видання: Економічні листи 153, стор. 15–19.
4. Хекман, Дж., Стіксруд, Дж., Урзуа, С. (2006). Вплив когнітивних і некогнітивних здібностей на досягнення результатів на ринку праці та соціальну поведінку. Робочі документи Національного бюро економічних досліджень, стаття № 12006.
5. Хекман, Дж., Каутз, T. (2012). Суворі докази щодо м’яких рис поведінки. Серія робочих документів Національного бюро економічних досліджень, документ № 18121.
6. Хейнек, Г. (2007) Чи варто бути люб’язним? Особистість та прибутки у Великобританії. Документи для обговорення Центра дослідження праці та соціально-економічних аспектів. Документ № 3, стор. 1–29
7. Хейнек, Г., Ангер, С. (2008) Звернення уваги на когнітивні здібності у Німеччині. Німецький інститут економічних досліджень, Берлін. Документ для обговорення № 836.
8. Лундберг, С. (2017). Некогнітивні навички як людський капітал. Конференція з освіти, навичок та технічних змін Національного бюро економічних досліджень, жовтень, 2015.
9. Нанді, A., Ніколетті, Ч. (2014). Пояснення різниці у оплаті праці з урахуванням особистості у Великобританії. Прикладна економіка, 46 (26), 3131–3150.
10. Нигус, E., Понс, E. (2005). Вплив особистості на заробітки. Журнал економічної психології, 26, 363–384.
11. Робертс, Б., Кунсел, Н., Шінер, Р., Каспі, A., Голдберг, Л. (2007). Сила особистості: Відносна цінності особистісних якостей, соціально-економічний статус і когнітивна здатність передбачати важливі життєві наслідки. Перспективи психологічної науки 2(4), 313–345.