Політику Східного Партнерства було ініційовано Європейським Союзом (ЄС) у 2009 для розвитку співпраці між ЄС, його державами-членами та шістьма державами-партнерами в Східній Європі та на Південному Кавказі. У Східному Партнерстві беруть участь Україна, Молдова, Грузія, Білорусь, Вірменія та Азербайджан. Найбільш часто Східне Партнерство досліджують з (гео)політичної, безпекової або економічної перспективи.

Наше дослідження, натомість, фокусується на Східному Партнерстві як на ініціативі розвитку, зокрема, в Україні. Актуальність такої дослідницької перспективи зумовлюється тим, що і ЄС, і його держави-члени, і Україна мають на меті реалізацію амбітних Цілей Сталого Розвитку. Дослідження свідчить про те, що Східне Партнерство значним чином сприяє сталому розвитку, і цей аспект політики буде посилено в рамках реалізації нового бюджету ЄС 2021-2027.

Посилення Східного Партнерства як ініціативи розвитку потребує здійснення трьох ключових кроків. По-перше, необхідним є сильніший акцент на узгодженості політики, локальній співпричетності та ефективності, що ґрунтуватиметься на оцінці потреб та локальних стратегіях розвитку. По-друге, посиленню Східного Партнерства сприятиме якісно новий соціальний вимір політики, що залучатиме ширші групи стейкхолдерів. По-третє, багато чого залежатиме він комунікації, зокрема швидкої та переконливої реакції ЄС та країн-членів на фейкові новини та дезінформацію про Східне Партнерство.

Повне дослідження читайте тут.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.