Наступне знайомство в #KSEfamily – з Іваном Гомзою, академічним директором програми публічної політики та врядування Київської школи економіки.

З 2019 у Школі він почав викладати курс про демократію та публічну політику.  А згодом, створивши ще і власний експериментальний курс за запитами студентів, повноцінно приєднався до команди викладачів KSE.

Взимку 2022 Іван працював над своїм дослідженням про зв’язки між популізмом і вакциноскептицизмом (він таким зміг його завершити восени 2023), однак повномасштабна війна змістила пріоритети. Вже у травні він підготував виступ в Університеті Торонто про те, які самі стратегічні помилки (наприклад, зневага до суперника, незнання та гібрис) вплинули на результати цієї фази війни Росії проти України. 

Перетин соціологічних і політологічних поглядів на військову справу (або історична соціологія про зв’язок війни і державотворення) набув ще більшого значення для порядку денного як в науковій, так і в освітній сфері. У процесі написання своєї нової книги Іван порівнює російсько-українську війну з чотирма іншими військовими конфліктами, шукаючи які середньотермінові наслідки війни в Україні може відкритиісторична соціологія. Перші напрацювання цієї роботи було презентовано у березні 2023 на конференції у Вашингтоні.

Так як науковий профайл Івана – це суспільні рухи та політичні режими, він досліджував і випадок руху «Азов». У минулому травні цей напрямок отримав новий поштовх. З огляду на величезну кількість непорозумінь про природу руху та його роль, особливо серед західної публіки, Іван написав низку текстів про «Азов». Одна зі статей, що вийшла на Krytyka, набрала понад 20 тисяч прочитань, ознайомитись можна за посиланням: https://bit.ly/Azov_krytyka. Інша стаття вже для німецького видання сфокусована на тому, що і як писали українські та російські медіа та пропагандисти про Маріуполь та Азовсталь. Тому стаття має назву «Азов як психодрама», тобто процес, завдяки якому спільноти взаємодіють з травматичними для себе подіями. 

«Я багато працюю з політичними режимами і як вони впливають на різні аспекти політики. Тепер я ще більше занурився у те, як ведення війни пов’язано з природою політичних режимів. У своєму тексті Putin’s Inevitable Invasion я пояснюю, як природа політичного режиму пов’язана з тим, що Путін напав на Україну», – поділився Іван.

Академічний світ зіткнувся з проблемою: про Україну знали і не знали одночасно. Адже науковці здебільшого не володіють українською мовою, тому часто отримують спотворену інформацію через російські джерела. Хвиля інтересу спонувала говорити про Україну більше. А хто це може коректно викладати про Україну, як не українці? Так зʼявились і виступи Івана у світових університетах, і окремі лекції, і навіть курс в Університеті Співдружності Вірджинії (Ричмонд, США), що розвінчує академічні стереотипи про Україну: як неправильно розуміли наші почуття колективної ідентичності і відповідно природу нашого політичного режиму.

Бакалаврат, магістратуру та подвійну аспірантуру Іван Гомза закінчив у  Києво-Могилянській академії, де пропрацював близько 10 років.