Відбулась перша зустріч секторальної робочої групи з критичних матеріалів в рамках роботи над Планом України для реалізації програми Ukraine Facility від ЄС та розробки галузевих стратегій розвитку. Робота профільної групи відбувається за участі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Державної служби геології та надр України. Аналітично-консалтингову підтримку секторальним групам надає Київська школа економіки, а координує діяльність груп Міністерство економіки України.

Створення секторальних робочих груп є однієї з активностей проєкту Good Governance Fund «Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія  зростання», який реалізується за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid). Імплементаторами проєкту є Abt Britain та Київська школа економіки.

В обговореннях з представниками галузі критичних матеріалів взяли участь посадовці Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Державної служби геології та надр України, а також фахівці Київської школи економіки.

На початку зустрічі керівник стратегічних проєктів KSE Institute Максим Федосеєнко розповів про ключові завдання експертних секторальних груп та наголосив на важливості професійних дискусій між державою і бізнесом. Він зазначив, що напрацювання групи щодо розвитку галузі критичних матеріалів будуть враховані при розробці Урядом Плану України для Ukraine Facility на 4 роки та секторальних стратегій на 10 років.

Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олексій Соболев розповів, що Україна володіє покладами 12 пріоритетних стратегічних корисних копалин та входить до топ-10 країн-виробників титану, цирконію, графіту та марганцю, що відкриває можливість для організації виробництва високотехнологічних продуктів всередині країни.

«Саме тому мета Уряду — не лише розширити видобуток сировини, але й налагодити повний цикл інноваційних виробництв всередині країни. Розвиваючи переробну промисловість, Україна зможе стати провідним європейським постачальником літій-іонних батарей, тепловидільних елементів для атомних електростанцій та іншої кінцевої продукції», – наголосив Соболев.

«Наше стратегічне завдання — включити Україну в найбільші світові ланцюги виробництва продуктів на основі критичних матеріалів. З огляду на масштабні цілі повоєнного відновлення, ми маємо визначити реальні потреби та можливості галузі», — відзначив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко.

У ході дискусій урядовці та представники профільного бізнесу обговорили специфіку розвитку галузі критичних матеріалів з огляду на перспективу вступу України в ЄС, питання набуття та продовження ліцензій на надрокористування, страхування ризиків для потенційних інвесторів, встановлення чітких критеріїв для визначення критичних матеріалів у національному законодавстві та залучення технологій у галузь. 

Учасники зустрічі також вказали на можливі зміни в чинній регуляторній базі, врахування досвіду країн ЄС у сфері вторинної переробки матеріалів та на розвиток кроссекторальних зв’язків для зростання суміжних галузей промисловості. 

«Ми очікуємо, що разом з учасниками секторальної робочої групи напрацюємо практичні кроки щодо комплексу необхідних реформ для залучення стратегічних іноземних інвесторів, підтримки вітчизняних виробників і розвитку R&D центрів. Сподіваємося на активне залучення бізнесу і до проведення розрахунків для фінансування стратегічних проєктів», — відзначив Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах.

Перший етап роботи секторальних робочих груп з бізнесом триватиме до кінця жовтня 2023 року. На цьому етапі в групах будуть сформовані пропозиції для Плану України, необхідного для реалізації програми фінансової допомоги Ukraine Facility від Європейської Комісії. Програма розрахована на 50 млрд євро, які Україна отримає впродовж 2024-2027 років.